суспільство
Життя присвятила науці
Земля Сокальщини славна іменами талановитих людей, котрі народилися або жили і працювали тут і своєю подвижницькою діяльністю заслужили добру пам`ять і подяку земляків. Марія Йосипівна Ганіткевич - доктор хімічних наук, професор державного університету "Львівська Політехніка", автор майже 100 наукових праць, в тому числі п`яти книжок, шести авторських свідоцтв, дійсна членкиня наукового товариства імені Т.Шевченка у Львові та вченої ради по захисту фармацевтичних дисертацій. Все життя і її діяльність були присвячені науці і майбутньому України.
Сокаль - її колиска. Марія Ганіткевич народилася в нашому мальовничому місті над Бугом 27 січня 1928 р., і з діда-прадіда, з найдавніших коренів, можливо навіть від часу заснування Сокаля, виводила свій родовід, адже Сокаль заснували чотири родини, серед них однією була родина Ганіткевичів. І ці слова звучать з гордістю за цей рід, і є символом, і непереможною піснею великої і вічної народної історії.
Батьки Марії Ганіткевич - Йосип та Ганна - походили зі славних давніх родів, були працьовитими хліборобами, а батько - добрим столяром, і знався на садівництві. Мама мала чудовий голос, феноменальну пам`ять, була мудрою і дотепною. Марійку і молодшу дочку Олю виховували в любові до рідної землі і народу, у релігійному і патріотичному дусі.
У 1935 р. Марія пішла до польської школи, де навчання проводили польські мрнахині. В 1939-1941 рр. навчалася в Сокальській СШ №1, а від 1941 р.по 1944 р. - в Сокальській гімназії. Навчаючись в 4 класі, потоваришувала з однолітком - Олегом Романівим, з родини вчителів, який пізніше став академіком, засновником і довголітнім головою відновленого наукового товариства ім.Т.Шевченка. Марія Ганіткевич з великою вдячністю згадувала гімназійних професорів того часу: Омеляна Ковальського, Василя та Івана Олійників, Михайла Дулібу та ін. Вони не тільки викладали свій предмет, але й прищеплювали любов до праці, до Бога і України, виховували патріотизм, духовно збагачували молодь.
Середню освіту завершила Марія в Сокальській середній школі №1 в 1946 р. після чого один рік працювала помічником бухгалтера Сокальського районного відділу освіти. В 1947 р. вступила на навчання на фармацевтичний факультет Львівського медичного інституту.
Роки навчання були не легкими, напівголодними,бракувало підручників, вчилися за конспектами, які часто писали на бухгалтерських бланках. Марія в літніх білих туфлях проходила зиму 1949-1950 року. І навіть в таких важких умовах вона цікавилася науковою роботою, брала участь у наукових студентських гуртках. І вперше на факультеті одержала грамоту за кращу наукову студентську роботу. В 1951 р. з відзнакою закінчила інститут і була скерована до праці в аптеку Гродненської області в Білорусії. Працюючи в аптеці, одночасно була вчителем хімії в середній школі та викладачем фармакології на курсах медичних сестер в м.Ліда.
В 1955 р. Марія Ганіткевич вступила до аспірантури на кафедру фармацевтичної хімії Львівського медінституту. Закінчивши її, була зарахована на посаду асистента кафедри біохімії цього ж інституту. В 1959 р. захистила дисертацію. Тоді ж прийшло до неї кохання - Володимир Шилівський - один із організаторів підпільної студентської організації "пробоєм", який у 1952 р. військовим трибуналом був засуджений на 25 р. ув`язнення. Покарання відбував у таборах Кінгіру, Інти і в 1956 р. був звільнений. Все своє свідоме життя був щирим патріотом і вірним сином України. За роки ув`язнення втратив здоров`я, постійно хворів і помер 1992 р. Марія і Володимир виховували двох дітей - Ігоря і Надію, які в майбутньому стали лікарями.
Марія прагнула продовжувати свої дослідження і в 1963 р. їй вдалось перейти на кафедру загальної хімії Львівського політехнічного інституту, нині Львівський національний університет "Львівська політехніка", тут пропрацювала понад сорок років. Пройшла шлях від асистента до професора, брала активну участь в громадському житті, була чесною і порядною людиною. Тому добре ставилися до неї і колеги-викладачі, і студенти. Продовжувала займатися синтезом біологічно-активних речовин в ділянці біотехнології.
У 1988 р. Марія Ганіткевич захистила в Моськовському медичному інституті ім.Сесенова другу дисертацію, отримала вчену ступінь доктора фармацевтичних наук, а ще за 2 роки їй надали вчене звання професора хімії.
Уже в незалежній Україні вона опрацювала і видрукувала: "Російсько-український словник з хімії та технічної термінології"; "Російсько-український словник термінів і зворотів з технології нафти"; "Російсько-український словник інженерних технологій". Опублікувала 26 оригінальних праць з науково-технічної термінолоії, брала участь в термінологічних конференціях в Києві, Львові, Ужгороді, Донецьку.
Багато років Марія Ганіткевич відвідувала своє місто Сокаль, свою садибу, сестру Ольгу, рідних і знайомих, допомагала багатьом у навчані у Львові, приймала на проживання. У 2010 році була на урочистостях присвоєння звання Сокальській гімназії імені Олега Романіва. Вийшовши на пенсію у 76 р., п.Марія почала збирати відомості про рід Ганіткевичів, про їхні родини. Допомагали їй в цьому Лідія Возняк, Марія Гринюк, Йосиф Ганіткевич, Іванна Пайкуш. Відомості в архівах, бібліотеках, в Польщі збирав двоюрідний брат Ярослав Ганіткевич. Марія довгий час працювала над складанням дерева роду Ганіткевичів. І в 2007 р. вийшла книжка: "Родовід Ганіткевичів та споріднених родин". Ця книга - одна з кращих, виданих родоводів Галичини. (Познайомитись з цією книгою, а також матеріалами про нашу славну краяну - Марію Ганіткевич, можна Сокальській районній бібліотеці для дорослих).
27 вересня 2019 р. на 92 році життя обірвалося життя славної сокальчанки. Похована Марія Ганіткевич у Львові, на цвинтарі Підголоско, де спочивають чоловік Володимир і онук Орест.
Христина Дасюк, директор Сокальської районної централізованої бібліотечної системи.
Голос з-над Бугу №48 (3311) від 14.11.2019
Газета
"Голос з-над Бугу"