Роки горбачовської перебудови радикально змінили суспільне мислення, пробудили національну свідомість і принесли волю політв'язням. У містах і селах Львівщини почали збиратися віча.
 | Посвячення відновленої могили стрільцям УГА у м. Сокалі |
| Люди відновлювали і впорядковували могили Січових Стрільців, воїнів УГА. Проте ці оновлюючі процеси мовби обминали Сокаль узбіччям. Лише весною 1989 року в Сокалі починають появлятися перші осередки Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Вони виникають на газокомпресорній станції, у середніх школах № 1 та № З, музшколі, у шахтоспецмонтажноналагоджувальному управлінні. Активну участь у їх створенні беруть Микола Пшевлоцький, Іван Тимошик та ін.
 | Посвячення відновленої могили стрільцям УГА у м. Сокалі |
| У серпні 1989-го в місті за ініціятивою багатолітнього в'язня мордовських таборів Романа Семенюка створюється осередок Гельсінської спілки, в який ввійшли Ірина Тріска, Степан Саганський, Любомир Вергун, Роман Семенюк, Михайло Дяків, Іван Петрощук, Марія Петрощук, Богдан Тріска та ін.
 | Посвячення відновленої могили стрільцям УГА у м. Сокалі |
| Щоб якось пробудити сокальчан із летаргії, члени Гельсінської спілки вирішили впорядкувати могили стрільців УГА на місцевому цвинтарі. Вирубали хащі, покосили траву і кропиву. Організатором усіх робіт була Ірина Тріска, котра пожертвувала на відновлення пам'ятника стрільцям УГА значну суму грошей. Михайло Дяків офірував гранітну плиту, Степан Саганський — хрест. Необхідні матеріяли возив Орест Іванець, посильним був Остап Прокулевич.
 | Посвячення відновленої могили стрільцям УГА у м. Сокалі |
| Квіти біля могил посадили Зіновія Білоус та Леся Олійник.
У неділю, 3 вересня 1989 року, до могил воїнів УГА почали сходитися люди. Вперше йшли з національними синьо-жовтими прапорами, квітами. їх перепиняла міліція.
 | Посвячення відновленої могили стрільцям УГА у м. Сокалі |
| Отці Ярослав і Василь відправили панахиду, співав сокальський церковний хор під керівництвом Івана Копія. Після панахиди відбувся мітинг, який відкрив Іван Дзядик. Слово мали Іван Рожик (Львів), Іван Копій (Великі Мости), Богдан Козярський (Червоноград)... Лунали перші несміливі заклики боротися з бюрократією, зловживаннями, повернутися обличчям до наболілих екологічних проблем... Гурт жінок під керівництвом Надії Гундерт співав українських патріотичних пісень.
 | Посвячення відновленої могили стрільцям УГА у м. Сокалі |
| Сокальська міліція, котра того дня вельми активно перепиняла колони людей, які з синьо-жовтими стягами прямували на посвячення могил воїнів УГА, тримала цвинтар в оточенні. Проте особливих інцидентів не було. Ввечері у Львові біля клумби, де мав стояти пам'ятник Тарасові Шевченку, появився такий напис: „Остання фортеця — Сокаль — взята!".
|
|
|