** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: Історія

Історія

Інж. Юрій Шепарович
коп. начальний дир. ОСК-Сокапь,

ОКРУЖНИЙ СОЮЗ КООПЕРАТИВ У СПІВПРАЦІ З ФІЛІЄЮ ТОВАРИСТВА "СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР" У СОКАЛІ .

Надбужанщина-Т.1- Нью-Йорк.-Париж-Сидней-Торонто, 1986.с.263-267

Сорок літ тому, на початку 20-го сторіччя, Сокаль — щодо свого господарського й суспільно-політичного розвитку — належав до передових осередків Галицької Землі. Свідоме населення виявляло в організаційних справах велику дисципліну, а солідарність завжди була взірцева.

Батьки-селяни, переважно власники середніх господарств, вишколювали своїх дітей поза власними верстатами праці, висилали їх до середніх і дуже часто до високих шкіл на вчення, а тому саме повіт Сокаль мав, особливо перед другою світовою війною, дуже поважний відсоток молодої інтелігенції, що ніколи не відмовлялася від відповідальности за краще завтра своєї округи. Старша Генерація, до якої належали учителі, священики і незабутня сокальська палестра, дала почин до організації поодиноких культурно-освітніх, сільсько-господарських та економічних повітових централь.

Під оглядом суспільно-політичним Сокальщина теж стояла постійно на передовій позиції в Галичині. Такі чільні провідники, як адвокат д-р о. декан І. Кашубинський — довголітній голова Надзірної Ради ОСК, адвокат д-р Б. Чайковський (Сокальський музей), о. Е. Трешневський — парох Угринова, член-основник багатьох українських товариств і суспільно-громадський діяч, кол. посол та довголітній директор "Українбанку" Володимир Кохан— це все був живий бастіон, об який розбивалися всі противні хвилі міжвоєнного шляхетсько-польського лихоліття. Сокальська велика земельна власність була репрезентована польським шовіністичним "кресовим" елементом, що старався свій особовий стан скріпити не тільки політичними, але також господарськими організаціями. До найсильніших належали місцеві елеватори, що їх фінансував банк "Господарства Крайовеґо" та місцева польська господарсько-економічна установа "Рольнік". Основані по селах (для обслуговування колоністів) "Кулка Рольніче" довго не видержували, а "Рольнік" вже в тридцятих роках був у стані поступової ліквідації.

Спочатку на Сокальщині поставали наші малі клітини. Ще 1906 р. в с. Хоробрів постала "Спілка для збуту худоби" під проводом о. Трешневського й учителя П. Гнатюка. Рівночасно в с. Довжнів о. Фартух і П. Гнатюк зареєстровують першу кооперативну молочарню та першу т. зв. "Руську Крайову Спілку для хову та продажу дробу". Ця спілка виказала велику живучість під проводом П. Гнатюка. У багатьох селах поставали прицерковні кооперативні крамниці, а крім того в с. Довжнів зорганізовано першу кредитово-кооперативну позичкову касу, яка зчасом зросла до поважного кредитового кооперативного підприємства. Перед 1914 роком подібні кредитово-ощадностеві каси були засновані у багатьох селах, а найдіяльніші з них були в селах: Хоробрів, Цеблів і Жужіль.

З ініціятиви Філії Т-ва "Сільський Господар" були організовані по селах курси: господарсько-кооперативні, садівничі, пасічничі, кошикарські, після яких постали кошикарські верстати, а в співпраці з Т-вом "Союз Українок" курси куховарські та домашнього господарства.

Така праця на низах дала почин до організування потрібної надбудови. В 1922 р. відновила свою діяльність Філія Т-ва "С.Г." для обслуговування Сокальщини і Белзчини та майже рівночасно з цим постала кооперативна централя Окружний Союз Кооператив (ОСК), що об'єднував усі низові кооперативи Сокальщини, Белзчини, Камінки Струмилової та Володимира Волинського. За кілька літ ОСК-Сокаль втратив повіти: Камінку Струмилову, що організувала самостійний Повітовий Союз Кооператив, Володимир Волинський відпав унаслідок адміністраційного розпорядку польського уряду; натомість ОСК перебрав усі низові кооперативи Радехівщини, де ПСК, через фінансові неспроможності, був зліквідований.

Від самого початку діяння осередку ОСК-Сокаль роблено натиск більше на збут сільсько-господарських продуктів, ніж на купівлю, а тому звернено пильну увагу на підвищення якости і на стандарт сільсько-господарських продуктів, що й робила Філія та численні гуртки Т-ва "С.Г." під кермою аґрономів. Співпраця цих обох повітових установ, а саме кооперації для загального закуповування і збуту (ОСК) і Філії Т-ва "С.Г." у Сокалі, стала безумовною конечністю.

Для узгіднення спільного поступовання та пляну праці впроваджено інституцію "організаційних колеґій". На таких колегіях, скликуваних щомісячно, обов'язково брали участь не тільки відпоручники Філії Т-ва "С.Г." і ОСК, але й також делеґати Районових Молочарень, Філії Т-ва "Просвіта" і "Рідної Школи". На колеґіях кожна установа складала звіти з виконаної праці та усталювала плян праці і співпраці присутніх на нарадах установ. Узгіднена співпраця сильно зміцнила всі діючі зарібкові та продуктивно-господарські центри ОСК і Районові Молочарні.

Зростаючі прибутки від торговельних операцій сільсько-господарськими продуктами уможливили вже в тридцятих роках уділювати поважні дотації на господарську працю Філії Т-ва "С.Г." та її підбудови гуртків Т-ва "С.Г." на селах. ОСК-Сокаль, не враховуючи дотацій молочарської кооперації, асиґновував щорічно 5-6 тисяч злотих на працю Філії Т-ва "С.Г.", починаючи з 1933 р. А за це, завдяки праці Філії Т-ва "С.Г.", ОСК одержував високоякісний стандартний продукт для експорту за кордон. Яйця експортувалися до Німеччини, Щвайцарії, Еспанії та південної Америки (головно Аргентини). Експортувалося також односортне стандартне збіжжя, прядиво, свині (беконовий матеріял). Дуже поважну позицію у збуті сільсько-господарських продуктів займав збут десятками тисяч тучних гусей до Німеччини і Чехо-Словаччини. Цей збут матеріяльно зміцнив головно надбужанські сільські господарства і кооперативні осередки, а безпосередній зв'язок продуцента з закордонним консументом скріпив і устійнив довір'я до української кооперації. Переведення та підготовча праця в збуті сільсько-господарських продуктів належала до аґрономічного сектора округи. При Філії Т-ва "С.Г." в Сокалі успішно працювали інж. аґрономи: П. Стефанівський, О. Мельникович (голова філії "С.Г."), М.Д., М. Сосяк та аґроном М. Гнатюк.

Тісна співпраця Філії Т-ва "С.Г." і ОСК в Сокалі корисно вплинула на розвиток молочарської кооперації, бо муравлина праця аґрономічного персоналу призвела до поліпшення поголів'я молочних корів, забезпечення худоби відповідними кормами і робились перші кроки у напрямі контролі молочности.

ОСК успішно перепровадив стандартизацію виробництва льняного полотна, замінюючи кустарний ткацький верстат на машиновий. Село Ульвівок за короткий час почало збувати полотно (з 1938 р.) не на місцевому ринку, а на Шлезьку та в Чехо-Словаччині.

Одне слово, відповідна якість сільсько-господарських продуктів не робила ОСК труднощів у продажу їх не лише на внутрішньому, але й на закордонному ринку.

Чужинецький елемент (в більшості спекулянтський) на селі був зовсім усунений, а польський господарський осередок "Рольнік" перебував у стані ліквідації. За постановою "Господарства Крайовеґо" передати зернові елеватори на залізничній станції в посідання ОСК у місяці травні 1939 р. дирекція ОСК-Сокаль підписала умову про перебрання цих елеваторів на правах окремого контракту.

Технічний провід ОСК статутово належав дирекції. Начальним директором в роки 1933-1939 був інж. Юрій Шепарович, а членами дирекції В. Чарнецький та інж. Теодор Микуляк.

Внаслідок співпраці Філії Т-ва "С.Г." та ОСК на велику скалю переведено механізацію посіву та вимолоту збіжжя. Майже всі села повіту мали спільні господарські машини, а головно моторові молотілки, що були спроваджувані з Чехо-Словаччини. Великі молотілки в часі вимолоту згромаджували стільки селян, що по жнивах 1939 р. німецькі літуни звертали на це увагу при бриючих польотах і навіть були випадки, що вони бомбили більші згромадження молотільників. При спільному машиновому вимолоті кожний господар мав нагоду порівняти якість свого продукту з іншими і мати відповідний наочний досвід, що треба обсівати відповідно оброблене поле дорідним насінням.

Сила єдности спільної ідеї всіх українських установ та їх провідників, і то без окремих субвенцій, без потрібного інвестиційного капіталу, зробили Сокальщину взірцем господарської консолідації.

Для пропаґування спільної мети, для "Добра і краси", улаштовувано районові, повітові й окружні свята. В 1930 р. відбулося в Сокалі вели¬чаве свято української кооперації і Т-ва "С.Г." під фірмою місцевої Філії Т-ва "С.Г." У поході свята взяло участь понад 16 тисяч членів. Поодинокі гуртки Т-ва "С.Г." з терену йшли зі своїми прапорами і транспарантами. Селяни йшли з сільсько-господарським знаряддям, сівачі з ручними сівалками. Поодинокі гуртки Т-ва "С.Г." та їхні фахові Секції (Хліборобського вишколу молоді, Садівничі, Пасічничі, Машинові та інші) несли вінки й китиці збіжжя і складали їх опісля присутньому проводові Філії Т-ва "С.Г." та ОСК. На закінчення маніфестації влаштовано фестин зі спортовими змаганнями та сільськими хорами. Тиждень пізніше відбулося аналогічне свято в Белзі. Таких пропаґандивних виступів було більше і всі вони підкреслювали силу й єдність округи Сокаль. Це досягнено завдяки "Організаційній Колегії", що була на висоті свого завдання та об'єднала всі сектори громадянства ОСК спільно з Філією Т-ва "С.Г.", при дружній співпраці Т-ва "Просвіта" та "Рідної Школи", враховуючи сюди теж і молочарську кооперацію. У результаті тісної співпраці була створена сильна економічна база і, як це часто дорікали нам різні офіційні й урядові речники, ми створили "державу в державі". Це, очевидно, краще можна було ствердити у загальнокраєвих масштабах.

На закінчення цих спогадів подаю звіт за 1938 рік із округи Сокальщина. В районах Сокаль, Белз і Радехів було об'єднаних: 127 кооператив для загального закуповування і збуту; 87 кредитових кооператив; З Районові Молочарні і 92 гуртки Т-ва "С.Г." з багатьма фаховими секціями при них. Крім того майже в кожному селі була Читальня "Просвіти" і Кружок "Рідної Школи". Районові Молочарні в Белзі та у Первятичах, не враховуючи повіту Радехів, належали в організаційній сітці "Маслосоюзу" до числа найкращих і найбільш продуктивних. - Загально беручи, скоопероване село виказало своє беззастережне право на самостійне й незалежне економічне і політичне життя.

Нью-Йорк, 1966

 
60-ліття Т-ва Просвіта в 1928 р. Похід головною вулицею Сокаля
60-ліття Т-ва Просвіта в 1928 р. Похід головною вулицею Сокаля

   

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
13:31, 22 вересня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464