В попередніх номерах нашого часопису ми
друкували розповідь про велику Божу таїну: що нас чекає після
земної смерті. Пропонуємо Вашій увазі продовження уривків з
книги Бетті Джин Еді «Осяяна Світлом».
(Продовження. Поч. в № 36-43, 46-47, 49-50)
Було багато духовних істот, які повинні були
прийти на землю на короткий час, проживши всього декілька годин
чи днів після народження. Вони були так само схвильовані, як
і ті, знаючи, що мають мету, яка повинна бути виконана. Їх смерть
була передбачена ще до їх народження, як і для всіх нас. Ці
духовні творіння не потребували розвитку, яке стало б результатом
довгого життя в смертному світі, а їх смерть мала стати серйозним
випробуванням для їх батьків, бо допоможе їм рости. Горе в цій
ситуації дуже сильне, але недовге. Після того, як ми об’єднаємося
знову, весь біль зітреться, залишиться тільки радість нашого
духовного росту і спільних почуттів.
Я була здивована, як багато планів приймалося
для користі інших. Ми всі були готові йти на жертви для інших.
Все робилось для духовного зростання – весь надбаний досвід,
всі наші недоліки й здобутки, все було створено для підвищення
нашого рівня розвитку. Те, що існувало в цьому світі, значило
дуже мало для нас там, майже зовсім нічого. Все перевірялось
тільки з духовної точки зору.
Час був установлений кожному з нас для завершення
нашого земного навчання. Деякі духовні створіння повинні були
прийти тільки для того, щоб бути народженими і дати переживання
іншим, а потім швидко покинути той світ. А інші будуть жити
до старості, щоб завершити свою мету і принести користь своїм
служінням. Ще інші прийдуть, щоб стати нашими лідерами чи послідовниками,
солдатами, багачами чи бідняками, і метою їх приходу буде надати
такі можливі ситуації і взаємовідносини, які дозволяють нам
навчитися любити.
Всі, хто буде ведучими на наших дорогах, будуть
вести нас до нашого кінцевого досягнення. Ми повинні були пройти
випробування в тяжких умовах, щоб побачити, як ми будемо вірні
найважливішій заповіді із всіх – любити один одного. Ми всі
зв’язані один з одним під час життя на Землі, об’єднані однією
найбільшою метою – вчитися любити один одного. Раніше, ніж сцена
доземного життя закрилась переді мною, я звернула увагу на інше
духовне творіння. Воно було найгарніше й найчарівніше, серед
тих, що я бачила до цього часу. Життєрадісне, енергійне, випромінювало
й заряджало веселощами всіх навколо себе. Дивлячись на нього
з захопленням, відчула тісний зв’язок між нами і її любов, яку
вона відчувала до мене. Моя пам’ять була найбільш заблокована
відносно цього моменту, але я знала, що ніколи не забуду її,
не було сумніву і в тому, що де б вона не була, вона буде для
будь-кого особливим ангелом.
Під час огляду досмертного існування мене
вразила краса і велич кожного духовного творіння. Я знала, що
була тут раніше, що кожний із нас був, і що ми наповнені світлом
і красою.
Потім до мене прийшла думка, що відноситься
до всіх нас: «Якби ви могли бачити себе до нашого народження,
то були б вражені своїми розумовими здібностями і значимістю.
Народження – це сон і забуття».
П’яний
Прихід на Землю подібний на вибір навчального
закладу і майбутньої спеціальності. Ми всі знаходимося на різних
рівнях духовного розвитку і прийшли сюди, в ці місця, тому що
це більше підходить нашим духовним потребам. В момент, коли
судимо інших за їх помилки чи недоліки, ми виставляємо свої
власні аналогічні прорахунки, бо маємо недостатньо знань для
того, щоб правильно судити тут про інших.
Коли ілюстрували цей принцип для інших, небеса
звернулись, як у згорток, і я побачила землю знову. На цей раз
мою увагу сконцентрували на розі вулиці великого міста. Там
я побачила чоловіка, який лежав п’яний на тротуарі біля будинку.
Один із моїх провідників сказав:«Що ти бачиш?» – «Та п’яний
бродяжка валяється. Не розумію, чому я повинна це бачити?»
Мої гіди схвильовано сказали: «Зараз ми покажемо
тобі, хто він насправді». Його душа була показана мені, і я
побачила надзвичайну людину, повну світла. Вся його істота випромінювала
любов, і я зрозуміла, що він був Великий чоловік, перед яким
прихиляли коліна на небесах. Це велике сотворіння прийшло на
землю як учитель, щоб допомогти другові, з яким він був духовно
зв’язаний.
Його друг був видатним адвокатом, мав офіс
в декількох кварталах від цього рогу. Хоча п’яний зараз був
не в стані пам’ятати про цю умову з його другом, його мета була
нагадати тому про нужди інших. Я зрозуміла, що адвокат був співчутливою
людиною від природи, а вид п’яного повинен був викликати у нього
велику жалість до тих, хто потребує його допомоги. Я знала,
що вони повинні побачити один одного, і адвокат признає дух
під зовнішністю п’яного – людини всередині – і буде прагнути
зробити більше доброго. Вони ніколи не дізнаються про взяті
на себе узгоджені ролі тут, але місії їх будуть повністю виконані.
П’яний пожертвував своїм перебуванням на землі на користь іншого.
Можливості продовження розвитку, необхідного для його прогресу,
будуть запропоновані пізніше.
(Продовження
в наступному номері)
