| Усміхнулося весною, розгулялося.
Де любов наша з тобою заховалася.
У садочку, у куточку біля вишеньки,
Де зеленими нитками килим вишитий.
Приспів
Простелився килимочок до калиноньки,
Де не зрадило кохання ще дівчиноньки.
Розцвітуть калини грона – цвіту білого,
Дочекаємся удвох ми дня весільногою
Від калини килимочок до віконечка,
Побіжить по ній синочок та ще й донечка.
Від віконця килим - стежка до воріточок ,
Виряджати в путь-дорогу треба діточок.
Приспів
Від воріток повертає до стодолоньки,
Щоб кохання не померло від недоленьки
І недоленька зимою не ворожила
Килимову доріженьку не морозила.
Ганна Кузьмак |
