|
Куди ж ідуть прожиті нами дні,
Де схованки їх ? в шафах, чи у сейфах,
Чи розділилися веселі і сумні,
Чи в купці обгорнулись темним шлейфом?
Чи їм, веселим, радісно також,
А дні сумні лиш сльози витирають?
А ті, що як згадаєш, кине в дрож
На нас, на сущих, гірко нарікають?
Днів непрожитих наше майбуття
Дає нам шанс поправити провини,
Щоб у скарбницях кожного життя
Не стало чорних плям ані хвилини.
Ганна Кузьмак
|