|
Перепона з перепон
Зіпсувався телефон
Ох, яка ж біда мені
Ще й дощі йдуть цілі дні.
То ж задачу як списати? -
Я ж не звик-бо сам рішати.
Ну, а твір хоч вір, не вір,
Мені гріш, ніж лютий звір.
А раніш по 2-0-10
Подзвонив би я Олесі
Й зразу вирішив проблему
Я б утнув цілу поему.
В лівій слухавку тримав би
Й під диктовку твір писав би.
Або 2-3-47
Там мій друг на диво всім
В класі перший математик,
В цифрах, формулах фанатик
Йому не дай навіть спати
А задачі дай рішати.
Я віддав би навіть фант,
Що і мій він варіант
Розв’язав би тільки так
Бо до цього він мастак.
Ну а я б вже потрудився
Телефоном «спорядився»,
Ручка, зошит у клітинку,
Добре вперся в крісла спинку
І за п’ять хвилин роботи
Я б рішив і ці турботи.
А по 2-4-40
Там живе мій друг «історик».
Я ж не можу пам’ятати
Всі події і всі дати.
Де й яка була війна
Що й кому дала вона?
Ну, а він про все читає
В книжках істини шукає
І йому те все не нудно,
То ж він коротко і мудро
Як то кажуть, в стислій формі,
Історичну всю платформу
Телефоном прокричить
Всю епоху в одну мить.
Маю клопіт я великий
Телефон став без’язикий
І глухий неначе пень
Мовчить собі цілий день.
Та нехай йому вже грець
З телефоном накінець.
Мушу сумку відкривати,
Підручники діставати
Як не можу додзвонитись,
То самому треба вчитись
І сталося диво з див -
Сам уроки я зробив.
Добре, правильно, сумлінно
І з оцінкою відмінно.
Чи це істина, чи сон? -
Поміг в цьому телефон.
Зіпсований.
Ганна Кузьмак
|
