|
Напувала дощиком хмара та,
Землю, що замучила спрагота,
Тішились вологістю пшениці,
В людей радість сяяла на лиці.
Приспів:
Бо з тої хмарини, доли й верховини,
Ліси і діброви, і зелен-трава,
Спивають краплини цілющого плину,
Від якого їхня пишність ожива.
По ожилій травонці із двора
Вибігає зграйкою дітвора,
По лужку розсипалась, наче біб.
На устах із галасом: - Буде хліб!
Приспів:
Бо з тої хмарини, лани України
І степи безкраї, і зелен-трава
Спивають краплини цілющого плину,
Від якого їхня пишність ожива!
Володимир Сірко
|
