|
Десь з Заполяр'я щедрі Божі сили
Послали в соколиний край Сірка,
Він піснею, як міг, життя окрилив,
Щоб нас менш гнула доля прегірка.
Зве всіх до чину патріот наш рідний,
Без зайвих слів, але у правді суть...
В буремний час несе в світ день погідний,
Торує калинову світлу путь.
Шукає слів найкращих для малечі,
Щоб звеселялася. Дідусь Сірко
Дарує їй казково-дивні речі,
Що пахнуть свіжим медом й молоком.
Дух гордості в їх голівки, в серця їх.
Мов запахи із квітів оживля.
Вчить, що маму й мову зневажати гріх,
Знання і правду в пісні прославля.
В їх душах відчиняє храм просторий,
Щоби любов цвіла в нім, мов квітки.
Бо жити їм під волі омофором
З батьками в Україні навіки.
Володимир Сірко
|
