РОЗДУМИ ПРО ВОЛЮ
*РОЗДУМИ ПРО ВОЛЮ
Ясновиде сонце прогріває хмари,
І бабине літо стелить на поля,
Осені сприяє сотворити чари -
Вже від пензля в неї руки в мозолях.
З різнобарв’ям ходить по лісах, дібровах,
Селами мандрує, загляда в міста –
Золотить берези, клени пурпуровить,-
Та десь заподіла фарби для хреста.
Сіла біля нього на могилі в полі,
А навкруг могили воля гомонить,
Про стрілецьку славу й українську долю,
І чому калина кров’ю палахтить.
|