О, КОЛИ Б
*О, КОЛИ Б
Я посадив калину біля хати
І кущ рожевої троянди віддалік,
Мо‘ зможу в цвіті їх журбу сховати,
Любовно поглядаючи в той бік.
В грозових блисках, зливами умиті,
Зростатимуть і ніжитись у світлі дня.
І бджілки золоті у їх суцвітті
Аж до появи грон не відбринять.
Плистиме час серед вітрів кошлатих,
А як мене покриє ніч імлистим сном,
Онуки будуть пелюстки зривати
З пахучої троянди під вікном.
О, коли б сік троянди та калини
Для поколінь служив, немов, у свічці гніт,
То б слава, честь і воля України
Жила б у їх серцях допоки світ.
|