ст. 12
*Ярослава Кендзьора, Богдана Козярського, до обласної Ради – депутатів Ярослава Кушнерука, Андрія Бендзяка, Ярона Штикала, Олександра Балка, Віктора Мулявка. Головою Сокальської районної ради від Демократичного блоку став Микола Пшевлоцький.
24 серпня 1991 року населення Сокальщини зустріло з великою радістю. У всіх містах і селах відбувалися збори та мітинги з нагоди прийняття ВРУ Акту проголошення незалежності України. Своє прагнення жити в незалежній державі сокальчани підтвердили 1 грудня 1991 року, коли 99,2 % виборців району на Всеукраїнському референдумі підтримали Акт проголошення незалежності України.
І ще раз продемонстрували сокальчани свою високу патріотичну свідомість у листопаді – грудні 2004 року, коли на Майдані у Києві, на майданах міст і сіл Сокальщини відстояли свій демократичний вибір України. На Помаранчеву революцію Сокальський районний штаб, очолюваний Олегом Солодяком, Василем Козирою, Марією Христинич, зібрав 169 тис. гривень, 790 доларів переслали сокальські українці з Канади. Щоденно десятки добровольців зі Сокаля відправлялися на Майдан до Києва, більше сотні сокальчан працювали спостерігачами і членами виборчих комісій від штабу Віктора Ющенка на виборчих дільницях у Луганській області.
26 грудня 2004 року на переголосуванні другого туру президентських виборів 62,3 тис. (98,48%) виборців у Сокальському районі і 45, 6 тис. (89,7%) виборців у Червонограді проголосували за кандидата в Президенти Віктора Ющенка. Люди, проголо-сувавши за Віктора Ющенка, відстояли своє право на волевиявлення. Помаранчева революція змінила український народ, розпочалася нова епоха в історії розвитку української нації.
Багато лиха випало на долю жителів Сокальщини більш ніж за тисячолітню історію Прибузького краю. Це наше минуле, і воно залишиться з нами назавжди. Зараз, після проголошення незалежності України, в державі відбулися глибокі соціально-економічні зміни, які пробудили до громадської активності широкі верстви населення району. Але розвал економіки в країні, важкі проблеми в духовній сфері – все це реалії нашого життя сьогодні. Та віра у сили і мудрість українського народу вселяє надію на краще майбутнє для наших нащадків, яким розбудовувати незалежну Українську державу.
Сидор Олексій Андрійович, вчитель історії Забузької школи
|