ст. 17

«Січі» виникли в селах Будинин, Себечів, Довжнів, Мошків, Глухів, Ванів, Ліски…⁵  Січові товариства поширилися по цілому терені Сокальщини.
Сокальські січовики взяли участь у великому здвигу «Січей» і «Соколів» у Львові 28 червня 1914р. Львів’яни радісно вітали тисячні колони Українських Січових Стрільців, які з крісами в руках марширували вулицями міста. «А ми тую червону калину піднімемо, а ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»,— співали січовики, повертаючись із Шевченківського свята у Львові.
У цей час нагрянула звістка про вбивство австрійського престолонаслідника у сербському місті Сараєво. Стало зрозуміло: наближається війна.
1 серпня 1914р. у Львові була створена Головна Українська Рада (ГУР). До її складу увійшли представники трьох українських партій: національно-демократичної, соціал-демократичної і радикальної. Її очолив Голова української парламентської репрезентації Кость Левицький. У її склад увійшов доктор Є. Петрушевич, заступник голови  українського Сеймового Клубу. В маніфесті 3 серпня 1914р. ГУР закликала український народ стати на боці Австро-Угорщини і Німеччини для боротьби проти Росії за визволення України. У маніфесті наголошувалося: «Війни хоче цар російської імперії, яка є історичним ворогом України. Царський уряд відібрав в українців найсвятіше право — право рідної мови. В царській Росії найбільш поневолений український народ. Тому перемога Австро-Угорщини пришвидшить години визволення України».
На початку Першої світової війни, у серпні 1914р., Головна Українська Рада приступила до формування Бойової Управи під керівництвом Кирила Трильовського, яка видала маніфест з закликом: «До боротьби проти історичного ворога — Росії, за визволення українського народу з московської неволі, за вільну самостійну українську державу».⁶  Так була створена українська військова формація «Українські Січові Стрільці», яка трансформувалася у військове товариство «Січові Стрільці». 28 тисяч добровольців з усіх повітів  Західної України, переважно 18-20 літнього віку, відгукнулися на заклик Головної Української Ради, але австрійська влада дала дозвіл на формування лише двотисячного легіону Українських Січових Стрільців. Квоту було збільшено на 500 чоловік. У серпні 1914р. у Львові створено перших 10 сотень УСС. Серед старшин, що створювали легіон УСС, були Михайло Волошин, Дмитро Вітовський, Василь Дідушок, Сень Горук, Михайло Галущинський, Степан Шухевич, Теодор Рожанківський, сотник сокальської  сотні Осип Семенюк. Сотня О.Семенюка розміщувалася в будинку «Бурса педагогічного товариства» на вулиці Вірменській, 25.⁷  Очолив легіон УСС Михайло Галущинський.
Десятки сокальчан у серпні 1914р. зголосилися до лав Українських Січових Стрільців. У списках бойових відділів Першого полку УСС числилися на 1 червня 1916р. тринадцять Стрільців з Сокальщини. Це Михайло Герус, Адам Павлюк, Іван Кічун, Антін Пущалівський, Іван Дмитрук, Степан Кобак, Тимко Рупа, Володимир Козій, Михайло Мельник, Гриць Пура, Степан Матрипула, Антін Кожем’якін, Іван Шимко.⁸
У серпні 1914р. на 450 кілометровому Галицькому фронті розгорнулася одна з найбільших у Першій світовій війні битв, у якій взяло участь 1,5 млн. солдатів і офіцерів. Вона почалася 6 серпня наступом російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала М. Іванова. Через місяць армія генерала Рузького зайняла Львів, а 8-а армія генерала Брусилова оволоділа Галичем і відтіснила австрійську армію в Карпати. В результаті цієї операції Австро-Угорщина зазнала важких втрат - 400 тис. солдатів і офіцерів вбитими і пораненими, з них 100 тис. потрапили в полон. Вся Галичина була зайнята російськими військами.
Сокальщину, першою із східногалицьких повітів, зайняли російські війська. 13 серпня, майже без бою, армія генерала Рузького зайняла Сокаль. За винятком незначних сутичок під Перетоками і Скоморохами, у Сокальському повіті не було більших воєнних дій у перші дні війни.⁹
Розвиваючи наступ, російські війська наблизилися до Карпат. Через загрозу полону, легіон УСС переправили ешелоном зі Стрия в Закарпаття під командування австрійського генерала Гофмана. 7 вересня затверджено організаційну структуру УСС, призначено командирів, оголошено їх військові звання, створено три курені. Командиром першого куреня став отаман М. Волошин. Другим куренем командував Григорій Коссак. До нього увійшли сотні Сеня Горука, сокальчанина Осипа Семенюка, Осипа Букшованого. Третім куренем командував отаман Степан Шухевич. Чотами командували вихідці з інтелігенції, значна частина четарів походила з селян, зокрема, четар Матвій Яворський з Махнівка