ст. 18

(загинув у 1937р. на Соловках).¹⁰
У зв’язку з важким становищем на фронті генерал Гофман вже 10 вересня віддав наказ про введення легіону УСС у бойові дії. 28 вересня 1914р. відбувся перший бій українського війська з російським військом. «Першою прийняла бій з москалями під Сянками в Карпатах сокальська сотня Січових Стрільців Осипа Семенюка, — писав письменник Роман Купчинський, — це історична дата. Вперше за двохсотлітню історію поневолення українського народу від часів Полтавської битви (1709р.) військ короля Швеції Карла ХІІ і Гетьмана України Івана Мазепи з військом московського царя Петра І, українці організованою військовою силою виступили проти російського окупанта».¹¹  І першими в боротьбу вступили сокальчани.
На початку березня 1915р. переведено цілий легіон, крім сотні Гутовського, на відтинок фронту 130 бригади австрійської армії на гори Клива та Маківка. Весь березень і квітень минув на фронті спокійно. 28 квітня 1915р. почався чотириденний наступ російського війська на г. Маківку. Здобувши Маківку, російські війська виходили на Угорську долину. На оборону загроженого крила кинено цілий курінь УСС: сотні Букшованого, Дубинського, Носковського та сокальську сотню Осипа Семенюка і половину другого куреня — сотні Будзиновського, Мельника. Однак російський наступ зустрів на горі Маківка стрілецьку запору і на ній, після чотириденних боїв, розбився.¹²  Після рукопашного бою стрільці прогнали росіян до їх окопів, захопили 373 полонених, кілька кулеметів і іншу зброю.
У боях за г. Маківку УСС втратили 42 убитих і 76 поранених. Січові Стрільці не допустили прориву фронту. Генерал 55-ї австрійської дивізії Флейшман, зокрема, відзначив: «Українці! З великою гордістю можете глядіти на Ваші найновіші геройські подвиги»… Бойова управа УСС прислала вітання: «Побіда на Маківці перетріває не літа і не десятки літ, а століття. Вона блистітиме сонцем воєнної слави»…¹³
Багато Січових Стрільців зросили своєю кров’ю українські Карпати. Серед полеглих був і Максим Власюк із Завишня, який загинув у травні 1915р. в бою з росіянами за гору Маківка.  В листопаді 1991р. завишенці заклали у символічну Стрілецьку могилу на цвинтарі села капсулу з землею, привезеною з братської могили УСС, полеглих на г. Маківка.
УСС воювали на теренах Галичини проти російської армії до 1918р. Після підписання Брестського договору між УНР і країнами Троїстого союзу у березні 1918р. Січові Стрільці у складі австрійської армії перебували на півдні Наддніпрянської України, спочатку на Херсонщині, а потім в Олександрії (Запоріжжі), утримуючи фронт проти більшовиків. У листопаді 1918р. полк УСС вів кровопролитні бої з поляками у Львові. За спогадами Січового Стрільця Івана Лаха із Завишня: «Бої з поляками у Львові були тяжкими. Боротьба йшла за кожну вулицю, будинок і навіть поверх». Під час боїв за Львів УСС стали ядром Української Галицької Армії.

СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ

Січові Стрільці, які перебували в російському полоні, у 1917р. в Києві утворили корпус СС під керівництвом полковника Євгена Коновальця. Вони охороняли уряд УНР, боролися з більшови-цькою армією Мурав-йова, а в листопаді 1918р. відіграли вирі-шальну роль в анти-гетьманському повстанні. Осадний корпус  СС з неповної тисячі у Білій Церкві зріс до 20 тис. стрільців під час наступу на Київ. Стрільці здобули Київ, роззброїли німців.¹⁴  Корпус Січових Стрільців постав як одна з найкращих, сильних, бойових частин Директорії УНР.
Січові Стрільці Євгена Коновальця в армії УНР вели безперервні бої з московськими більшовицькими військами, армійськими частинами Денікіна і поляками з листопада 1918р. по грудень 1919р. З початком листопада 1919р., знеможена безнастанними боями з переважаючими силами ворогів, голодом та пошестями, армія УНР відступила на північ, до