** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 25

*

змагань… першим загинув за Белз командир міліції і громадський комісар с. Будинин Корнило Салагуб – організатор цілого культурного життя села. Було це 27 січня, коли він зі своїм відділом міліції намагався здержувати наступ польських частин на Белз. Найбільше загинуло уродженців Белзщини 8 лютого, під час наступу наших частин на Белз від села Перемислова. В тім бою полягло: 1 старшина, 3 підстаршини і 22 стрільці. Натомість найменше під час загального наступу в днях 19 і 20 лютня…Загально під Белзом загинуло:1 старшина, 6 підстаршин і 35 стрільців, померло від ран 7 стрільців.33
Наступ на Белз 8 лютого провалився із-за неузгодженості дій командування 5-ї Сокальської бригади УГА. Наступ розпочала зі сторони Перемислова і Цеблова сотня четаря Павла Лаха. Цей наступ був відволікаючим маневром, щоб відтягнути сили поляків від головного удару, який мали завдати з півдня частини УГА, зі сторони с.Прусинів (Низи). «Але, одначе, що знак до наступу дали скоріше, одні частини почали наступати в годині, означеній в приказі. Зате четар Лах зі своєю сотнею почав наступ безпосередньо по появі ракети вздовж дороги Перемислів – Заболоття – Белз. Наслідком цієї неточності ворог підпустив сотню четаря Лаха на віддаль яких 150 – 200 м. від перших хат Заболоття і засипав її сильним скорострільним вогнем. Тоді праве крило сотні було вже між хатами Заболоття – коло церкви св. Степана, а ліве захопило залізничний двірець. Але заки наспіла допомога, сотня понесла великі втрати і наслідком цього мусіла відступати. Зима тоді була люта. Багато стрільців, лежачи на снігу, сильно відморозило пальці рук і ніг. Стрільці змушені були відступити».34  Тоді ж загинув хорунжий Олекса Мацькевич з Будинина, — згадував стрілець УГА С. Г. Поховано Мацькевича на міському цвинтарі в Белзі разом з 77 стрільцями УГА, які полягли під час відступу з Белза і померли в польськім військовім шпиталю в будинку сестер Феліціянок в Белзі. Їх імена не встановлені. Філії Товариства Охорони Воєнних Могил в Белзі і Цеблові, яка займалася впорядкуванням військових могил, вдалося встановити імена полеглих стрільців під час наступу на Белз 8 лютого 1919 року і похоронених у братській могилі в с. Заболоття. Це: Гладинюк Григорій, Гриньків Іван, Прихідько Іван з Себечева, Хмельник Володимир, Когут Омелян з Довжнева, Бондар Іван, Сірий Іван з Жужелян, Курка Павло, Зінько Андрій, Вергун Іван з Цеблова, Коваль Василь з Прусинова, Грицай Іван з Осердова, Решетило Антон з Тушкова, Кожан Іван з Перемислова, Гриців Іван, Назарук Андрій з Цеблова, Булик Іван з Вербіжа, Цьона Петро з Городища Варязького (всі з 5-ї Сокальської бригади).35

РЕОРГАНІЗАЦІЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ


У січні 1919р. закінчився перший етап українсько-польської війни і розпочалася боротьба Галицької Армії за ініціативу на фронті. Реорганізацію Галицької Армії зініціювало нове командування, насамперед кадрові генерали і старші офіцери російської, австро-угорської і Наддніпрянської армії. Ініціаторами перебудови армійських структур став щойно призначений начальник штабу, полковник-полтавчанин Євген Миньківський, який «положив для УГА великі заслуги, провівши організацію армії»,— вважав стрілецький історик Осип Думін.36
За новою схемою розпочато творення двох типів бригад: змішаної або «слабкої» у складі 3-4 куренів піхоти та «міцної», яка складалася з двох полків по три курені. Кожна бригада мала гарматні полки та інші підрозділи, загалом 6-8 тис. старшин і стрільців. Чотири бригади складали стрілецький корпус – найвище оперативне об’єднання Галицької Армії. У ході реорганізації сформовано 3 корпуси, 12 стрілецьких бригад і 12 гарматних полків. Реорганізація Галицької Армії позитивно вплинула на розгортання бойових дій проти поляків.
На території Сокальщини, Равщини і Жовківщини сформовано Перший корпус УГА. Перший корпус мав у своєму складі чотири бригади: 5-у Сокальську, 6-у Равську, 9-у Угнівську, 10-у Янівську. На чолі корпусу став командир групи «Північ» Віктор Курманович. Начальником штабу корпусу призначено сотника Богдана Гнатевича, згодом його замінив майор австрійської армії Вурмбрандт, а останнім був майор армії Іван Куніш, начальником оперативного відділу призначено майора австрійського Генштабу Фердинанда Льорнена. Штаб корпусу розміщувався у Кам’янці-Струмиловій (зараз Кам’янка Буська).37  Штаб корпусу з 16 березня 1919р. видавав газету «Козацький голос», яка друкувалася у Жовківській друкарні оо. Василіян. З кінця червня 1919р. «Козацький голос» перейняла начальна команда ГА. 12 лютого 1919р. командиром корпусу призначено підполковника УСС Осипа Микитку, який керував його діями до закінчення українсько-польської війни. Літом 1920р., за відмову служити в Червоній Армії, О. Микитка був розстріляний більшовиками в підмосковному концтаборі Кожухів.
5-а Сокальська бригада була сформована на основі бойової групи сокальчанина Осипа Демчука. Її очолили Петро Петрик і командир бригади Осип Демчук (уродженець Сокаля, учасник Першої світової війни, пізніше редактор журналу

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
15:56, 18 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464