** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 32

*

Добросин – Сокаль і майже не просунулася вперед.
15 травня польській армії вдалося зламати опір частин української армії УНР і прорватися до Колок і Чарторийська, зайняти Волинь, а дивізія Одри дійшла до Бугу і почала наступ на Красне й Броди.
На відтинку 6-ї Равської бригади 16 травня війська полковника Мінкевича зайняли В. Мости, Кристинопіль, Сокаль, а 20 травня – Кам’янку-Струмилову і вийшли до Бугу. Щоб уникнути оточення, частини 5-ї Сокальської і 9-ї Белзької бригади  відступали організовано на Радехів – Броди – Тернопіль й короткими контрударами зупиняли просування противника. Полякам не вдалося виконати головне завдання – розгромити війська Першого корпусу ГА.
Але становище армії УНР і ГА залишалося важким. Український фронт розвалювався. Більшовики зайняли Рівне, а поляки вийшли на лінію Броди – Золочів – Зборів. Під Бродами поляки вперше зіткнулися з частинами Червоної Армії.
У цей час дипломатія УНР нав’язала контакти з керівниками Польщі, які теж шукали союзників у протистоянні з більшовиками. Встановивши перемир’я з поляками, Волинська група військ УНР під командуванням В. Петріва втягнулася у війну з більшовиками, яка відтепер переросла в польсько-українсько-більшовицьку війну. В такій ситуації поляки отримали можливість сконцентрувати свої сили для розгрому УГА і ліквідації ЗУНР.49
Драматично склалася ситуація на південному крилі українсько-польського фронту проти Третього галицького корпусу. Військові частини корпусу змушені були відступати за Дністер. Бориславсько – Дрогобицький басейн було втрачено. Другий корпус ГА вів пасивні оборонні бої – деякі сотні зовсім не залучалися до боїв, тому зберіг свої частини в бойовому стані.
Командування ГА у випадку наступу великих польських сил у травні 1919р. передбачало можливість відступу. Начальник штабу ГА В.Курманович опрацював оригінальний і перспективний план подальшої війни. Він пропонував зосередити,  в разі наступу поляків, всю ГА на південному карпатському крилі фронту за Дністром, щоб «офензивними чи оборонними способами продовжувати оборону рідної землі до останнього».
Воєнні невдачі тих днів спричинили розлад у діяльності уряду ЗУНР і НКГА. В. Курманович настоював на своїй пропозиції, але генерал Омелянович-Павленко вважав за найкраще перенести оборону у трикутник Дністер – Збруч – Золота Липа.
Наприкінці травня - в перших числах червня 1919р. частини Першого, Другого, Третього корпусів ГА зосередилися у трикутнику між річками Дністер і Збруч та залізницею Чортків – Гусятин. Знесилені, але непереможені військові частини зайняли кругову оборону. Поляки, вважаючи ГА розгромленою і що кінець війни настане через кілька днів, призупинили свій наступ. Вони навіть випустили 12 червня Інформаційний бюлетень Начальної команди, в якому вказувалося, що «Перший галицький корпус розв’язано, а його солдатів відпущено по домівках. Також розпорошено Другий і Третій корпуси, більшість вояків з яких розбіглися по домівках, а залишки банд грабують населення.»50

ЧОРТКІВСЬКА ОФЕНЗИВА

~1~
Зайнявши Підволочиськ, Чортків, Підгайці, поляки зупинилися через ускладнення подій на північному крилі фронту. З 5 червня група генерала Бернарда і полковника Мінкевича вступили у збройні сутички з більшовицькими частинами в районі Рафалівки, Збаража, Бродів.
Зупинкою польського наступу скористалися уряд ЗУНР і НКГА. 9 червня 1919р. на спільному засіданні уряду і Української Національної Ради Євген Петрушевич був проголошений «диктатором» з правом виконувати всю військову і цивільну владу. Є.Петрушевич звільнив командуючого ГА. Замість генерала М.Омеляновича-Павленка, ним став наддніпрянський генерал Олександр Греков. За станом здоров’я залишив посаду начальника штабу ГА В.Курманович. Його замінив полковник австрійської армії Штіпшіц-Тарнава.51  Ще до звільнення з посади начальника штабу В.Курманович, який після звільнення М.Омеляновича-Павленка тимчасово виконував обов’язки командуючого УГА, видав наказ – готуватися до рішучого наступу. «Нехай всі жовніри разом і кожний з них зокрема скаже, чи дійсно є ще у них народна і жовнірська честь, чи готові вони боронити до останньої краплі крові сей останній клаптик рідної землі, чи рішені вони розпочати наново похід для визволення з ганьблячої польської неволі своїх батьків, матерів і сестер», — було записано в наказі. Новопризначений командуючий О. Греков віддав наказ про негайний контрнаступ українських військ. Почався він дуже успішно. Як писали учасники і очевидці, «...настав час найбільшого підйому духа

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
18:00, 20 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464