ст. 33
*Галицької Армії. Хто пережив ці хвилини – не забудуть їх ніколи. Все рвалось на фронт, були випадки, що старшини відбирали собі життя, коли їх командування залишало в тилу.»
Після перших успіхів УГА «по селах, куди проходило українське військо, населення плакало з радощів і допомагало йому чим могло. У найслабших вливався новий дух. Всі спішили з запілля на фронт. З лікарень виривалися невигоєні ще з ран вояки та старшини на фронт до своїх відділів. Всіх огорнуло одне, жагуче бажання – вперед.»52
До призовних пунктів зголосилося 90 тис. новобранців. Терміново формувалися вісім стрілецьких бригад. Але зброї на всіх не вистачило, тож у лавах добровольців залишено 15 тисяч. З них було утворено неповних 3 бригади.53
Чортківська офензива почалася 8 червня 1919р. наступом Другого корпусу ГА на Чортків – важливий стратегічний пункт і вузол комунікацій на Галицькому фронті. Захоплено в полон 150 бранців, 52 скоростріли, 6 гармат і 60 тис. набоїв.54
Увечері 8 червня перейшов у наступ Перший корпус, а його 5-а Сокальська бригада сотника В.Секунди зайняла Копичинці. Курінь поручника І.Чайки під Копичинцями розгромив батальйон полковника В. Сікорського, висланий на допомогу польським частинам в Копичинцях. Успішно просувалася на Гримайлів – Скалат 9-а Белзька бригада сотника В. Фещура. Утворився Чортківський пролом. Перша фаза наступальної операції закінчилася успішно.55
Диктатор ЗУНР Є. Петрушевич звернувся до стрільців ГА зі словами: «За два дні свого наступу ви звільнили великий простір втраченої землі. Ви взяли Чортків, Бучач, Копичинці. Ваша мужність, героїзм в битвах нехай буде запорукою звільнення України від чужоземних зайд.»56
11 червня Перший корпус отримав наказ здобути наступного дня Бучач і Теребовлю. Після дводенних боїв з дивізією полковника Сікорського 9-а Белзька бригада здобула Гримайлів. 13 червня Перший і Другий корпуси розгорнули наступ на Тернопіль. 9-а Белзька бригада зайняла Скалат і приєдналася до наступу на Тернопіль. 15 червня Тернопіль був визволений. Після зайняття Тернополя Перший корпус, в який входили Сокальська і Белзька бригади, просувався на Золочів – Броди. 16-20 червня частини Першого корпусу двома групами розвивали наступ на північ: 5-а Сокальська і 6-а бригади спільно з 4-ою бригадою Другого корпусу на Зборів – Золочів, а 9-а Белзька і 10-а бригади – на Броди. 17 червня обхідним маневром Равська бригада, в якій служили стрільці південної частини сучасного Сокальського району, зайняла Зборів. 20 червня частини Першого і Другого корпусу розкололи польський фронт. 22 червня 4, 5 і 6-а бригади визволили Золочів ціною значних втрат.
У боях під Золочевом поліг 10 липня 1919р. містостаршина 10 сотні 5-ї Сокальської бригади Петро Калиш, уродженець с. Себечів Сокальського району. Сучасники у своїх спогадах відзначали, що загиблий «у листопаді 1918р. вступив до ГА, воював на відтинку Варяж – Осьмир. Покійний був відважний, в наступі перший, у відвороті останній, умів за собою других поривати. В складі тої ж бригади брав участь у славнім чортківськім наступі, в якім відзначилася 5-а бригада.»57
У наступних боях ГА визволила Бучач, Рогатин, Золочів, Броди, продовжувала наступ на Гологори, Перемишляни. Противник у безладді відступав.
Події останніх днів червня 1919р. на Галицькому фронті неабияк стурбували польське командування. 24 червня до прифронтового Ходорова з групою 24 генералів прибув Ю. Пілсудський. Він відвідав польські частини на фронті, які готувалися до наступу. 25 червня Ю. Пілсудський отримав депешу з Парижа: «Антанта висловила згоду на повну окупацію Східної Галичини», а через два дні дозволила використати проти ГА армію Галлера у повному складі в операціях по р. Збруч. Відділи розвідок повідомили командування НКГА про появу на фронті нових польських частин і зосередження великих сил у близькому тилу.
28 червня почався польський контрнаступ проти Першого корпусу ГА. На цей відтинок фронту прибув Начальний вождь Ю. Пілсудський. Але частини Першого корпусу полковника О. Микитки не тільки відбили контрнаступ під Ожидовом, але й здобули панцерний потяг і два вагони з набоями. Хоч ГА намагалася проявляти ініціативу, але становище її з дня на день погіршувалося. Поляки наступали по всьому фронті від Галича до Бродів. Біля Галича появилася перекинута через Румунію І-а Одеська дивізія генерала Желіговського, яка долучилася до контрнаступу. Румунія, за угодою з Польщею від 11 травня 1919р., зайняла Буковину.
Ізольована від світу ЗУНР не мала змоги закуповувати зброю, яку вона експортувала з Австрії і Чехословаччини. Бригади корпусів ГА залишилися майже без набоїв, не змогли протистояти озброєним до зубів частинам польської армії, добре вишколеним і озброєним у Франції.
30 червня, згідно з наказом командуючого ГА генерала Грекова, частини ГА почали відступ по
|