** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

cт. 42

*

газети подали звістку про те, що у Всесоюзній Академії наук знайдено нелегально перехований архів Російського Тимчасового уряду 1917р. У той день, коли я прийшов у видавництво, котре містилося у будинку колишньої «Міністерської» жіночої гімназії на колишній Терещенківській вулиці, до мене підійшов зі стурбованим обличчям бухгалтер Воронін… Він спитав мене, чи я чув про події у Всесоюзній Академії Наук, і сказав, що аналогічна ситуація може повторитися у нас. Великі шухляди, що стоять у коридорі, про які ми сказали вам, що вони містять нерозповсюджені видання академії, в дійсності наповнені документами Галицької Армії, що їх Шевченко і його попередники переховували з наказу старої управи ВУАН.»74
Переховування архіву УГА за умов того часу могло викликати хвилю арештів, заслань і розстрілів. І. Онішкевич пише: «Мені самому навряд чи вдалося б довести свою непричетність до нелегальної перехови. Але треба було діяти, бо представники влади могли кожної години розпочати перевірки ВУАН… Я повідомив свого начальника, секретаря управи                         С. М. Іваницького-Василенка, який, вражений несподіваною бідою і небезпекою, одразу пішов до сусіднього з його кімнатою кабінету Президента ВУАН академіка Д. Заболотного. Пробув він там не більше 10 хвилин. Повернувшись, він сказав: «Старий каже: «Це великий злочин нищити цінні історичні матеріали. Але ще більший злочин був би, якби ми видали людей на розстріл. Наказую вам з Онішкевичем негайно знищити цей архів». Мене жахала участь в «геростратівськім» акті нищення документів. Розумів я також, що коли б нищення архіву було відкрите, то учасникам цього акту не минути розстрілу. Я не міг зрадити Президента Академії, так що прийняв рішення знищити документи.
Архів ГА був спалений служником «Дмітрієм» і бухгалтером Вороніним під моїм наглядом і Іваницького-Василенка у двох грубках для опалювання приміщення».75  Так загинув архів УГА. Відбулося це трагічне для історії УГА дійство у 1929р. з наказу Президента ВУАН Данила Заболотного.
Через знищення архіву Першого корпусу 5-ї Сокальської і 9-ї Белзької бригад, розрив зв’язків між поколінням, втрату історичної національної пам’яті про Січових Стрільців, стрільців УГА і УНР, переселення, виселення і депортації українського населення західної частини Сокальщини, не вдалося встановити імен всіх загиблих вояків-сокальчан, які загинули, померли від ран і хвороб під час національно-визвольних змагань 1914-1920рр.
За спогадами родичів загиблих Січових Стрільців, стрільців УГА, старших людей, за розрізненими інформаціями, опублікованими в літературних джерелах: Літописі Червоної Калини, Жалібній книзі, газеті «Голос з-над Бугу», книгах «Надбужанщина», «Закерзоння», «Сокаль і Прибужжя» та інших літературних джерелах з історії міст і сіл Сокальського району та Сокальщини встановлено військові втрати УСС, Січових Стрільців, стрільців УГА Сокальщини у 1914-1920рр. За неповними даними, на фронтах, в боях з росіянами, поляками, денікінцями, більшовиками загинуло 111 старшин і підстаршин, 731 стрілець, в тому числі померло від ран 16 старшин і підстаршин, 57 стрільців; померло від хвороб 24 старшини і підстаршини, 90 стрільців; загинуло в полоні і концтаборах 7 старшин і підстаршин, 62 стрільці. Загальні безповоротні військові втрати УСС, СС, вояків УГА у 1914-1920рр. становлять 842 чоловіки. Сотні старшин, підстаршин і стрільців були полонені та інтерновані (кількість полонених і інтернованих сокальчан не встановлена). Приблизно половина вояків УСС, СС, УГА Сокальщини пройшли через фронти війни, «чотирикутник смерті», тюрми та табори і живими повернулися додому.76
Більш точну інформацію про кількість загиблих вояків УГА Белзької судової округи Сокальського повіту по громадах подає Товариство Охорони Воєнних Могил Белзщини. Члени ТОВМ Белзщини через кільканадцять років після закінчення визвольних змагань провели анкетування полеглих стрільців і старшин УГА у 37 селах та 2 містечках Белзщини. Найбільші військові втрати старшин, підстаршин і стрільців понесли громади прифронтових міст і сіл: Белза – 17, Варяжа – 12, Вербіжа (Вербового) – 18, Жабче Мурованого – 10 , Жужелі (Жужелян) – 25, Куличкова – 17, Прусинова (Низів) – 13, Перемислова (Перемислович) – 10, Себечева – 14, Цеблова – 18. Загальні втрати Белзщини по громадах склали 18 старшин, 47 підстаршин, 229 стрільців. Більше половини вояків Белзької округи загинули від ран і недуг, померли в полоні. (Таблиця 1. Загальні втрати Белзщини по громадах).77  Проте встановити через 90 років імена всіх загиблих і померлих вояків у населених пунктах західної частини Сокальського повіту, на жаль, не вдалося з кількох причин. По-перше, жителі тих сіл і міст у 1946р. були виселені з рідних осель і розселені в східних і західних областях України, а також депортовані у 1947 році на

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
15:51, 18 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464