ст. 54
*~1~ «Свідки Єгови»), «за розповсюдження націоналістичної літератури», «за перехід і за спробу переходу державного кордону», тобто, як «соціально–небезпечний елемент». Вирок арештованим виносив позасудовий орган – Особлива нарада при НКДБ. Покарання було – розстріл або ув’язнення у виправних трудових таборах (ВТТ) терміном від 3 до 10 років з обмеженням у правах на 5р. та конфіскацією майна. Наймасовіші арешти українців припадають на січень – червень 1941р. За матеріалами, підготовленими співробітником СБУ Петром Кулаковим, 25% людей звинувачували у причетності до формувань ОУН, 20% — у контрреволюційній діяльності, 7% — у шпигунстві, 3% — у зраді батьківщини та інших «злочинах».103
~2~
В цілому у 1939 – 1941рр. на землях Західної України було заарештовано близько 60 тис. осіб, понад 50 тис. з них - розстріляно.104 Тільки за одну ніч 26 червня 1941р., коли німці наближалися до Львова, за рішенням наркома КДБ Меншика та львівського обласного прокурора і начальника НКДБ, на підставі директиви наркома НКДБ СРСР Меркулова (вказівка НКВС СРСР №2445-11 від 23.06.1941р.) у Львові в двох тюрмах, під гуркіт моторів автомашин, було розстріляно, по-звірячому замордовано 1238 в’язнів, у тому числі в тюрмі на Лонського – 822 особи, на вул.Замарстинівській – 461.105 Коли люди розбили брами тюрем, то побачили жахливі картини. На тюремних подвір’ях у калюжах крові лежали сотні трупів з проломаними головами, з повідрізуваними носами, вухами. Десятки трупів лежали в коридорах і камерах тюрем. Таку ж картину спостерігали в тюрмах Дрогобича, Луцька, Жовкви… Без суду, у зв’язку з воєнними діями, (так записано в анкеті в’язня Львівської тюрми) був розстріляний 26.06.1941р. у Львівській тюрмі Яків Бочелюк, пекар з Великих Мостів, і Гаврило Тетерко з Хлівчан. Як «вороги народу» були розстріляні у тюрмі Львова батько і син - Григорій і Василь Мойсаки зі знищеного і невідновленого с. Гора. По-звірячому замордували у Дрогобицькій тюрмі у червні 1941р. енкаведисти уродженця Угнова, ієромонаха Северіяна, ігумена Дрогобицького монастиря , заступника голови Товариства «Просвіти» Дрогобиччини Степана Баранника. На його грудях злочинці вирізали хрест, а тіло разом з іншими закатованими в’язнями закопали у дворі в’язниці. 29.01.1941р. тіло о. Северіяна, разом з тілами 480-и в’язнів, замордованих у Дрогобицькій тюрмі, було поховане у братській могилі на цвинтарі в Дрогобичі. «Пам’ять про мучеників не повинна пропасти», - сказав під час святої Служби Божої 27.06.2001р. у Львові папа римський Павло ІІ і проголосив о. Северіяна Блаженним.
Втікав від караючої руки НКДБ Сокальський адвокат, директор історико-краєзнавчого музею «Сокальщина», син відомого українського письменника Андрія Чайковського Богдан. Він, щоб уникнути переслідувань, виїхав з Сокаля до Львова, жив в одному з підльвівських сіл, але і там його знайшли агенти НКДБ. У червні 1941р. він був убитий у Львівській тюрмі. Родина розшукала серед змасакрованих в’язнів тіло загиблого й у 1941р. перезахоронила в родинному гробовці на Личаківському цвинтарі у Львові.
28 вересня 1939р. у Львові агенти НКВС
|