cт. 60
*Весь світ знає про трагедію чеського села Лідице, але про трагедію села Княже мало кому відомо в Україні і навіть у Львівській області. «10 квітня 1943 року о 4 годині ранку гул автомашин сповнив с. Княже. Гестапівці оточили село і хату священика О. Ковалевського. Першими взяли о. О. Ковалевського, директора школи Євгена Скрипника та старосту Петра Кінаха з двома синами. Посадили їх на автомашину і возили по селу. Людей зганяли до стодоли і там розстрілювали. Під вечір привезли на автомашинах понад 100 чоловік у Квасівську долину. Наказали виходити. Гестапівці оточили людей і почали розстрілювати з кулеметів. Священику наказали відійти вбік, але о. О. Ковалевський відповів: «Куди стадо, туди й пастир», - і підійшов до людей. Гестапівець вдарив «священика в обличчя й вистрілив», – розповіла Марія Буймиструк про те, що відбувалося у Квасівській долині, яка дивом вижила у тій бойні. Її з дочкою Варкою підвезли на останній машині. Німець відкрив борт автомашини і гукнув «раус» (виходь). Молодий юнак Кінах скочив з автомашини і зразу був убитий прикладом автомата:“Нам наказали іти до мертвих людей. Злізаючи з машини, дочка Варця сказала: «Мамо, тримаймося разом». Я лягла коло першого трупа, а коло мене дочка і ще дві жінки. Німець підійшов до нас і вистрілив з револьвера. Я відчула гарячу кров на обличчі. Потім він вистрілив у дочку Варцю, яка голосно застогнала. Я відчула, що ще жива, але німець вистрілив ще раз. Куля й на цей раз пройшла через шкіру, але не зачепила черепа. Я подумала, що мене будуть доколювати. Але німці почали стягати одяг і взуття із вбитих. Один німець потягнув мене за рукав светра, але рукав обірвався, і німець відійшов. Машини від’їхали. Я піднялася. Залита кров’ю з голови до ніг. Долина теж була залита кров’ю і встелена трупами. Я підійшла до мертвої дочки. Мозок з голови дочки розлився по обличчю. Я поцілувала дочку і, ледве переставляючи ноги, пішла у село до людей»124 , — згадувала Марія Буймиструк.
Німці знищили у Квасівській долині, яку місцеві жителі назвали Долиною смерті, 126 жителів села, в тому числі жінок і дітей. Розстріл мирних жителів с. Княже у 1943 році – це не остання трагедія села. «Рівно через рік, у перший день Великодніх свят, села Княже, Фусів, Шпиколоси знову оточили карателі, - писав у газеті «Сокальщина» голова Княжівської сільради Євген Братунь. Тільки у
с. Княже було спалено 135 дворів, вивезено до Німеччини 535 чоловік, в тому числі 135 дітей. У
с. Фусів вбито 11 жителів, спалено 105 господарств, забрано на примусові роботи у «фатерлянд» 173 особи, у с. Шпиколоси – вбито 14 чоловік, спалено 67 дворів, вивезено до Німеччини 128 осіб. Всього за час фашистської окупації на території сільської ради вбито 229 чоловік, 67 загинуло на фронтах Другої світової війни, 836 громадян вивезено на примусові роботи до Німеччини.»125
Нам не вдалося встановити імена всіх жертв Княжівської трагедії, але пам’ять про безвинно убієнних жителів села залишиться на століття, а світлий образ їх духовного пастиря
отця О. Ковалевського буде служити прийдешнім поколінням символом чистоти, самозречення і самопожертви.
Велику ціну заплатило село Княже за право жити у вільній незалежній Українській державі. В боях з окупантами загинуло 20 стрільців, старшин і провідників ОУН – УПА, 12 було засуджено. Серед полеглих – окружний Провідник ОУН і військовий ~1~ провідник УПА Горохівщини й Володимирівщини Дем’ян Чех «Зимний». Загинув у 1944р. геройською смертю в бою з радянськими партизанами на Горохівщині. На полі слави поліг у 1948р. в
с. Кричова Волинської області сотник УПА
Олексій Мельник «Чорноморець».
Терористичні акції німецьких окупантів в Україні привели до поширення і поглиблення боротьби українського народу. Повстанські відділи відбили німецькі наступи на українське населення Волині і Полісся й обмежили їх панування до великих міст, шосейних і залізничних вузлів. Одночасно УПА звузила терени дислокації радянських партизанів до невеликих лісових островів.126
Чисельність Української Повстанської Армії у 1943р. становила близько 40 тис. чоловік за даними розвідки, за націоналістичними джерелами – 80 тисяч.127 Професор Володимир Косик стверджує, що у червні – серпні 1943р. «німецькі операції проти УПА переросли у великий наступ, гітлерівці, за українськими джерелами, кинули проти їх боївок 10
|