** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 68

*

округи. Вони, відрізані кордоном, втрачають зв’язок з командуванням УПА.
Провід Холмської округи ОУН змушений самостійно приймати рішення — не завжди правильні, без погодження з командуванням УПА. У серпні 1944 року Провід Холмської округи ОУН приймає помилкове рішення про створення куреня новобранців і відправлення його на вишкіл в Порицькі ліси Волинської області. Ідею формування куреня подав «оргмоб» Василь Левочко «Юрченко». Його підтримав провідник Хомської Воєнної округи «Жен».
Командир Холмського куреня УПА «Вовки» Мар’ян Лукашевич — «Ягода», спираючись на досвід боїв великих відділів УПА—Південь і УПА—Північ в березні-квітні 1944 року на Тернопільщині і Волині, відстоював думку, що на малозалісненому терені, насиченому прикордонними заставами і станицями МО, можуть діяти не курені, а сотні або менші відділи і підвідділи УПА. Однак провід Холмської ВО не підтримав командира «Ягоду» і зробив першу помилку. Другу помилку допустив провід Холмської ВО, коли призначив командиром куреня організаційного керівника округи «Юрченка».
Новопризначений командир куреня, «Оргмоб» «Юрченко», розвинув бурхливу організаторську діяльність. На терені, зайнятому військовими частинами НКВС і МО, заповненому сексотами і розвідниками НКДБ, «Юрченко» оголошує мобілізацію молоді до УПА. В селах Сокальського Закерзоння відкрито діють призовні комісії. Набір новобранців проводиться без дотримання правил конспірації повстанського підпілля.
За свідченням повстанця Степана Чайковського (с. Конотопи), у читальні с.Войславичі призовна комісія проводила відбір новобранців до УПА, а по вулицях села на мотоциклах роз’їжджали  розвідники НКВС. Під час набору новобранців був також порушений принцип добровільності вступу до УПА. Призивали всіх, навіть одружених, хворих і неповнолітніх чоловіків (свідчення Степана Чайковського і Павла Вуткевича). Новобранців групами направляли до лісу коло с. Винники, в околиці Белза. Там із них формували сотні, призначали командирів. На початку зброї не видавали. Зброю мав тільки той, хто приніс її зі собою. Наприклад, у юнацькій сотні новобранців одна рушниця припадала на 2-3-х повстанців. Командири не проводили з новобранцями ніяких військових вишколів. Формування куреня проводилося поспіхом, в найкоротший термін. Від початку мобілізації до виступу куреня в рейд за Буг минуло менше, ніж два тижні.
Перед рейдом за Буг, 31 серпня 1944 року, в селі Ниновичі, у білий день, «Юрченко» проводив огляд свого війська: двох сотень слабоозброєних, ненавчених новобранців і бойової сотні «Тигри» командира Василя Пелеха «Голуба», яка мала завдання охороняти новобранців під час рейду за Буг. «Оргмоб» «Юрченко» виголосив перед стрільцями УПА «полум’яну» промову: «Стрільці!-Ви йдете на Волинь у Порицькі ліси і далі, на Житомирщину. Там діють великі відділи УПА. На вас чекає Київ». Ці слова, за кілька годин до початку акції, виголосив командир, який відкрито розкрив військову таємницю, хоч вона і так не була таємницею для ворога. Всю інформацію про мобілізацію і рух куреня НКВС систематично отримувало від своєї агентури.
В ніч з п’ятниці на суботу, 1 вересня 1944 року, сотні «Голуба», «Романа», «Бриля» почали переправу через Буг коло с. Городиловичі, майже навпроти прикордонної застави, розташованої в селі Жджари Волинської області. Місце  для  переправи  було вибране  невдало: тут Буг має круті береги. Тому обоз з харчами і амуніцією не зміг переправитися через Буг і повернувся назад. Наступні дні за Бугом повстанці голодували і страждали від спраги, їм не вистачало набоїв. Перед переправою не було проведено розвідки на теренах за Бугом, не встановлено контактів з повстанцями Волині.
Першою переправилася через Буг перша чота бойової охорони сотні «Тигри» під проводом чотового «Оленя». На правому березі Бугу, біля
с. Жджари, повстанців зустріли ураганним вогнем з кулеметів і автоматів російські прикордонники і загони НКВС. В повітря злетіли ракети. Разом з вигуками «Слава!» чимраз голосніше було чути крики «Зрада!». Впали перші жертви.143
Командир охоронної сотні «Тигри» «Голуб» зрозумів, що операція провалилася. На другому березі Бугу їх чекала засада. Треба було відступати. Про це він сказав «Юрченкові» на початку переправи. Ще був час дати наказ про відступ, ще була можливість врятувати сотні людських життів. Але «Юрченко» скомандував: «Вперед!»
Стрілець першої чоти сотні «Тигри» Я. Мелящук бачив, як «Юрченко»,  сидячи  на  білому коні, під дулами автомата гнав повстанців на переправу. Командир «Голуб» не підкорився наказові «Юрченка», не пішов за Буг і врятував життя двом чотам повстанців. Тоді «Юрченко» призначив командиром сотні «Тигри» чотового «Оленя», відважного і досвідченого, але, на жаль, недалекоглядного командира. Пізніше, за Бугом, він, вміло маневруючи і прориваючи заслони загонів НКВС, вивів з оточення першу чоту сотні «Тигри» і групу новобранців, яка прилучилася до неї, разом 62 повстанці.144
Подальша доля„ командира «Оленя» незавидна. Його розстріляли свої повстанці за те, що він виконав наказ курінного «Юрченка».
Три сотні погано озброєних новобранців, які

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
08:23, 18 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464