** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 75

*

П. Палюшинський помер у с. Цеблів. На місці загиблого П. Палюшинського Провідником ОУН Белзщини призначено П. Харка «Атоса».
 У 1944 – 1946 роках повстанські відділи на теренах Сокальського Закерзоння і в південній частині Холмщини ведуть безперервні бої з військовими формуваннями АК, ВП і загонами НКВС. Наводимо кілька описів переможних і трагічних для відділів УПА боїв біля с. Діброва, у Варяжі, під Лісками та в Шмитківському лісі.

БІЙ У ДІБРОВІ (2.VІ.1944 р.)


Заалярмованих 6 друзів загинуло у великому завзятому оборонному бою з польськими об’єднаними бандами, так званими «Кракусами». Згадані «Кракуси» вже цілий рік тероризували, палили та мордували українців Холмщини. Вони  мають на своєму сумлінні кількадесят спалених холмських українських сіл та понад 1000 замордованих українців - холмщаків.
Саме 2.6.1944 р. повели згадані «Кракуси» генеральну офензиву силою 3 батальйонів (600 людей). Метою їхньої офензиви було розторощувати стрінуті по дорозі відділи УПА, вдертись до північних равських лісів та через так звані ліси полігону сполучитися з польською партизанкою, що в той час діяла в південній Галичині.
2.6.1944 р., вдосвіта, рушили «Кракуси» до наступу. Один їхній батальйон наступав з напрямку Томашева – через села Губинок, Дениська, Річицю, Ульгівок; другий батальйон наступав з напрямку містечка Лащів, через села Стенятин, Посадів, Ріплин; третій батальйон наступав з напрямку містечка Тишівці через села Старе Село, Діброва.
За кожним одним, добре озброєним та на військовий лад зорганізованим батальйоном посувалося кілька сотень цивільної польської маси з возами, дротами, вилами, лопатами, щоби в завойованому «Гайдамацькому краю» забирати майно помордованих українців.
Однак всі плани їхньої генеральної офензиви заломалися на завзятій героїчній обороні наших відділів УПА. І так перший наступаючий польський батальйон наткнувся на відділ к-ра «Лиса», який після геройського оборонного бою, що тривав пів дня, приступив до протинаступу, розбив на голову відважних «Кракусів» і тим самим змусив польські недобитки до панічної втечі, вже не до своїх випадових баз, а таки хто куди бачив.
Другому польському наступаючому батальйонові поставив опір к-р «Голуб» із своїм відділом. І не тільки не пустив «Кракусів» в північну Галичину, але, розбивши їх в селі Ріплин, гнав за ними до містечка Лащів.
А вже чи не найбільший бій мав к-р «Ягода» («Черник») зі своїм відділом в селі Діброва. Там вд. «Вовки» вів майже цілий день оборонний геройський бій з наступаючим третім польським батальйоном, у висліді якого к-р «Ягода» розбив польську банду, завдаючи їй багато жертв у людях, забрав кількох в полон, здобув чимало зброї, а сам мав тільки 6 вбитих.»147
АUOР, 2721, том І, арк. 197.

ХРОНІКА БОЇВ УПА НА ЗАКЕРЗОННІ


В хроніці сотні «Вовки» знаходиться опис атаки куреня «Черника» на станицю польської міліції у Варяжі (26 травня 1945). Стрільці бачать, що без помочі торпеди цієї станиці не здобудуть, обдумують інший спосіб, в який можна було б пустити торпеду. По кількох хвилинах мають його. Наносили соломи, обкладають торпеду та підпалюють. Біля неї стоїть лише стр. «Заяць». Він не звертає уваги на ворога, який сипле до нього град куль. Друзі, які лежать за охороною - буртою, накликують, щоб він зійшов у долину. Та він, сміючись, кричить до лютого ворога: «Кати втікайте, бо зараз підете в повітря!» Постоявши ще кілька хвилин та посміявшись з ворога, сходить в долину. Торпеда зривається і ударяє об мур. Страшний вибух стрясає повітрям. В гору взноситься клуб диму з відламками цегли та частинами тіл польських катів. З середини доноситься зойк конаючих. Стрільці відшукують двері в’язничної пивниці й вивалюють їх. Понад 20 українців, між якими чоловіки, жінки та дівчата, виходять на волю. Вони з плачем кидаються до своїх визволителів і цілують їх, дякують їм. К-р «Черник» дав знак розприсковою ракетою, що робота закінчена.148  
У Пропам’ятній книзі поміщено 9 прізвищ і псевдонімів вояків УПА, полеглих в бою під Лісками, які публікуються. В оперативному звіті ТВ «Данилів» за лютий 1946 р. подано, що в цьому бою загинуло 37 вояків УПА. З черги у звіті 3 батальйону 18 полку НКВД у бою під Лісками згадується про 41 убитого.
 Нижче публікується фрагмент оперативного звіту ТВ «Данилів» про бій під Лісками: Дня 26.2.46р. к-р «Крапка» з двома роями квартирував в с. Ліски. Крім того, там квартирував ще підвідділ «Гайди» й 7 людей з підвідділу к-ра « Чавса». Разом всіх було 58 людей. В год. 12.30 в’їхали в село З фірманки більшовиків і до села почало зближатися коло 150 більшовиків. Ройовий ІІ-го рою відділу «Вовки І» сідає на санки зі своїм роєм і від’їжджає в ліс (як було умовлено з к-ром «Крапкою» на випадок облави), а не було часу нав’язати зв’язку з командиром відділу. Підвідділ «Вовки ІІІ» розстрільною почав відступати до лісу й разом з ним командир «Крапка» з 1-им роєм і людьми з відділу «Чавса». К-р «Крапка» не міг від’їхати зі

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
14:17, 17 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464