** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 83

*

Другий великий бій, яким командував «Перемога», відбувся в лісі коло с. Тишиця Кам’янко-Бузького району. Крім куреня «Перемоги», в бою з радянськими військами брали участь сотня «Штиля» та кущові відділи і боївки.
26 квітня 1945 року до повстанського табору відділу «Перемоги» прибули сотні «Перебийніс» командира Шумського, «Тигри» із сотенним «Ромком», «Пролом» під командою сотника «Черника», сотня «Кочовики» зі сотенним Штилем і боївка СБ «Клея». Повстанці під керівництвом «Перемоги» зайняли м. Радехів, звільнили понад 200 в’язнів, знищили більше 20 енкаведистів.
28 квітня 1945 року, на  другий день після взяття Радехова, коло с. Радванці і Тишиця відділи «Галайда», «Перебийніс», «Кочовики» провели бій з ворогом, який стягнув великі військові відділи, озброєні гранатометами і гарматами. Але наступ ворожих військ провалився.
Літом 1945 року сотня «Перемоги» перейшла рядянсько-польський кордон біля Угнова й до вересня рейдувала по території Польщі. Зимою 1946 року сотня «Перемоги» стояла в лісах Кам’янко-Бузького району, але Львівщина була заповнена військами, чекістами і сексотами, тому курінь довелося реформувати на дрібні групи. У червні 1946 року, згідно наказу Головного командування УПА, дрібні групи повстанців підпорядковано і передано в ряди місцевої сітки ОУН для ведення підпільної боротьби.
«Перемога» продовжував боротьбу в підпіллі. 18 лютого 1946 року командир ТВ «Розточчя» сотник Василяшко Василь «Перемога» загинув через підлий донос провокатора в криївці у лісі в Жовківському районі, між Боянцем і Купичволею. Разом з «Перемогою» загинув шеф його штабу «Хмель», лікар «Макаренко» і повстанець Весній Василь «Вихор» з Боянця. Їх останки у 1991 році члени Великомостівського осередку Руху перезахоронили у Великих Мостах.
24 серпня 1997 року, в день Незалежності України, у Великих Мостах відкрито надгробний і водночас символічний пам’ятник командиру Василяшку Василю «Перемозі» і його побратимам. Біля трьох тисяч жителів Великих Мостів, Червонограда, Сокаля, Соснівки, Добротвора, Львова,  села Завишень і сусідніх сіл Сокальського і Жовківського районів, 105 воїнів-прикордонників прибули на відкриття і посвячення пам’ятника. В почесній варті стояли сивочолі ветерани Сокальської і Червоноградської станиці Братства УПА, воїни-прикордонники Великомостівської прикордонної застави. Нескінченним потоком до пам’ятника йшли люди з хоругвами, державними прапорами і клали квіти на могилу повстанців.
Голова Червоноградської станиці Братства УПА, колишній командир Львівської Воєнної Округи «Буг» полковник Левкович Василь «Вороний», безпосередній начальник Василяшка Василя «Перемоги», у своєму виступі сказав: «Повстанці УПА проявили безприкладний героїзм. Вони вмирали, але не здавалися ворогові. За заслуги в боях з ворогами на Сокальщині, Радехівщині, Холмщині - Головна Визвольна Рада 22 січня 1946 року відзначила командира Тактичного відтинку «Розточчя» Василяшка Василя «Перемогу» Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу, Срібним Хрестом Бойової Заслуги ІІ-го класу і 1945 року - Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги.157  Вас було четверо лицарів Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу на західних землях України: Пелип Дмитро «Євшан» - командир куреня «Галайда», Василяшко Василь «Перемога» - курінний куреня «Перемоги», командир ТВ «Розточчя», Карпенко Дмитро «Яструб» - командир «Сіроманців» і Андрусяк Василь «Грегіт» - командир ТВ «Чорний ліс». Більше на західноукраїнських землях рівних Вам нема»,158  - такими словами закінчив свій виступ Левкович Василь.
За героїзм, проявлений у боях, військовий талант і самопожертву ім’я Василя Василяшка «Перемоги» відзначено в наказі Головнокомандуючого УПА Романа Шухевича «Чупринки» 14 жовтня 1947 року з нагоди свята Дня Української Повстанської Армії: «Імена «Грегота», «Яструба», «Ясеня», «Коника», «Старуха», «Перемоги», «Хріна» – понесли славу української зброї поза межами України».
Величне свято – відкриття пам’ятника командиру УПА Василю Василяшку «Перемозі» і його славним побратимам засвідчило, що нащадки воїнів-повстанців пам’ятають про їх героїчні подвиги в ім’я Соборної Незалежної Української держави.
Бої, проведені у 1945р. відділами курінного «Перемоги», описав писар сотні «Галайда-І» в оповіданнях «Прорив», «По – козацьки», «Лента за лентою»… Подаємо опис трьох боїв командира «Перемоги», опублікований у брошурі «У боротьбі за волю – під бойовими прапорами УПА».

Нотатки про дії УПА

в Надбужанщині 3 БРОШУРИ

 «У БОРОТЬБІ ЗА ВОЛЮ – ПІД БОЙОВИМИ ПРАПОРАМИ  УПА». КРАЙОВЕ ВИДАННЯ, ЛИСТОПАД

1945 року.  В.К.


Прорив


Вже у віддалі 25-30 км на північ від Львова починається ланцюг лісів, поперериваний то вужчими, то ширшими поясами густіше заселених теренів, розгорнутих передусім вздовж залізничних шляхів, автострад і містечок. У період німецької окупації численні повстанські відділи на цих теренах

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
20:50, 18 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464