** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 84

*

не давали спокою ґештапівцям та їх вислужникам, а тепер вони теж тут непокоять сталінських окупантів.
Після довгих перемаршів, доходячи аж до совєтсько-польського кордону, сотня Української Повстанської Армії «Галайда І» під командою сотенного командира Перемоги 20 березня 1945 р. добрела до села Верини (район Куликів, обл. Львів). На південь від цього села, посередині віддалі між Жовквою і Камінкою Струмиловою, простягається ліс Зіболщина. Сотня «Галайда І» на день виходила із села до лісу, щоб не розконспірувати свого місця перебування перед численними більшовицькими розвідниками.
Ввечері 21 березня 1945 р. більшовики стягнули поважні сили в довколишні села, а ніччю довкола лісу Зіболщина поробили численні застави. Було ясно, що ворог задумує, за своєю уже давно усталеною практикою, прошукати ліс.
22 березня 1945 року над ранком, уже о год. 5-ій, повстанська сотня відступила до лісу й там відразу вибрала відповідні становища та почала їх укріплювати. Треба було приготовитися до тривалішого бою, бо ліс навесні, ще непокритий густим листям, не дає доброї можливости зручно маневрувати поміж ворожими угрупованнями, тим більше, що ворог діє переважаючими силами.
Становища відділу були добре вибрані. Відділ примістився у лісі в закритому терені, на південь від села Верини. На північ від повстанських становищ — досить велика галявина, яка дала можливість скоро зауважити ворога. На схід від становищ, у напрямі на село Воля Жовтанецька, був зруб, який теж з цього боку унеможливлював ворогові проводити безкарно наступ на повстанську сотню.
У відділі «Галайда І» було тоді 167 повстанців. Ділився він на три чоти, кулеметну та гарматну ланки і рій розвідників. Більшість сил відділу розміщено для оборони північного становища, бо звідти найскоріше треба було сподіватися ворога. Тут від північного заходу зайняла становище чота Лісового, а від північного сходу — чота Ігоря. Чота Сивого зайняла становища від південного заходу. Решта відділу осталася в запасі. Повстанці вибудували окопи та очікували ворога.
Дані, що їх приносила розвідка, та часті постріли більшовиків зорієнтували повстанський відділ, що ворог почав уже концентричне перешукування лісу, виходячи із сіл: Верини (із півночі), Воля Жовтанецька (від сходу), Зіболки (від півдня), Передриміхи Малі (від південного заходу) та Білий Ліс (від заходу).
Як пізніше стало відомо, в облаві на цей ліс брала участь одна більшовицька дивізія (біля 6 тисяч чоловік) внутрішніх військ НКВД, при тому свіжомобілізовані рекрути. Штаб цієї дивізії з якимсь генералом містився у Волі Жовтанецькій. Більшовики ішли кількома лавами. Напереді йшли рекрути, а в останній лаві — закоренілі чекісти, які підганяли передні лави.
О год. 11-ій одна ворожа групка, в силі 20 чоловік, вийшла з лісу на галявину, просто становищ чоти Лісового. Командир Перемога дав наказ: «Вогонь!» Майже ціла передня групка ворогів упала від повстанського кулеметного вогню. В передніх більшовицьких лавах почувся нелюдський зойк, а за цим вороги почали відступати. Тут енкаведисти змусили свої передні лави до нового наступу. За декілька хвилин цілий повстанський відділ зі всіх сторін оточено. Більшовики підтягали безнастанно свої нові сили і раз за разом кидали їх у масові атаки. Ворогів було так багато, що безнастанні серії повстанських кулеметів (МҐ 42) не давали собі ради з їх великим числом. На місці тих, що впали, негайно появлялись нові більшовицькі вояки.
О 12-ій годині дістав поранення в праву грудь сотенний командир, друг Перемога. Він далі командував боєм, щоб не допровадити до будь-якого замішання чи заламання серед повстанців. Доперва пізніше, вже цілковито вичерпаний, він передав команду чотовому командирові Сивому, але далі не переставав подавати бойові поради.
Сили ворогів зросли до такого ступеня, що вони вже почали вдиратися на повстанські становища. Повстанці по-геройськи відбивали більшовиків рукопашним боєм, кололи їх багнетами, били прикладами.
На відтинку чотового командира Ігоря теж кипів завзятий бій, але тут його чота мала дуже гарне становище: від півночі галявину, від сходу зруб. Ворог не міг до неї підступити цілком близько.
Енкаведисти найбільше натискали на становище чоти Лісового. В кульмінаційнім пункті бою вислано їй на підкріплення гарматну ланку, а опісля ще й кулеметну. Все ж таки ворог наступав сильно й часто. Кожної хвилини грозило перервання оборонних повстанських становищ.
Критична хвилина бою щораз то наближувалася. Командир Перемога узяв на увагу свої сили та переважаючі сили ворога, а теж малий запас амуніції, що її при собі мали повстанці. Він постановив усякими способами не допустити до кризи та врятувати повстанські відділи перед розбиттям.
Видано вже остаточний наказ повстанцям прориватися боєм через вороже кільце. Власне у цій хвилині ворог прорвав становища чоти Лісового. Найгіршим було те, що не можна було повідомити чотового командира Ігоря про планований прорив та відступ. На полі бою впало двох зв’язкових, що їх вислав к-р Перемога до Ігоря. Дещо пізніше вислано в тому ж напрямі й бунчужного сотні, друга Крука, але ворожа куля ранила і його. Він мусив на полі бою дострілитися, щоб не попасти живим у ворожі катівські руки.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
19:18, 13 листопада 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464