** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 90

*

останнього. І ця атака ворога заламалася. Ми відбили її з піснею на устах.
О годині 21.45, коли вже добре темніло, к-р «Перемога» зібрав скоро всі відділи в одному місці в «кулак». Наглим ударом в одному місці по ворогові прориваємо кільце оточення. Ворог змучений, скривавлений, здивований нашою поставою, заскочений нашим ударом, навіть не пробує безпосередньої погоні, тільки посилає за нами одне за одним ґранатометні стрільна.
Криваве жниво зібрав бог війни цього дня. Біля двох сотень сталінських собак лягло трупами, а сотня ранених. З нашої сторони впало тільки п’ятьох убитими: три з відділу «Галайда» та два з відділу «Кочовики». Крім того, ми мали 10-ох ранених, чотирьох з відділу «Галайда І», чотирьох з відділу «Кочовики» і двох з бойової групи СБ, яка брала участь в бою разом з нами. Усіх ранених ми віддали пізніше під опіку клітин підпільного Українського Червоного Хреста.
Ми самі, безпосередньо після останнього бою і проламання ворожого оточувального кільця, вийшли щасливо поза терен, обнятий у тому часі ворожою акцією, і зникли на деякий час ворогові з очей, щоб приготовитись до нових бойових дій.
Ще й сьогодні, коли співаємо нашу пісню «Лента за лентою», пригадується кожному з нас незабутній славний бій у Радванецьких лісах, а слова цієї пісні пливуть тоді ще любіше й миліше, з самої глибини серця.

Із оповідання повстанця відділу «Галайда»

ВМИРАЛИ, АЛЕ НЕ ЗДАВАЛИСЯ


У грудні 1944 – червні 1945 рр. війська НКВС провели проти УПА три великі наступальні операції на теренах Західної України. Проти УПА НКВС застосовує жорстокі методи боротьби: розстріли полонених, прилюдні страти засуджених, виселення на спецпоселеня сімей повстанців. Полонених піддають жорстоким тортурам. Воєнні трибунали військ НКВС, НКДБ виносять повстанцям смертні вироки, запідозрених у зв’язках з ОУН – УПА засуджують на 10 – 25 років ГУЛАГу. Закатованих і вбитих під час облав учасників національно-визвольних змагань не дозволяють ховати, тіла убитих забирають до військових комендатур і ночами таємно закопують. Через це так багато в «Поіменних списках…» записів: «дата, місце загибелі та поховання невідомі». Органи НКВС-НКДБ формують із повстанців, які добровільно вийшли з повинною, винищувальні батальйони, звані в народі «стрибками», спецбоївки, що діють в одностроях повстанців, вербують таємних агентів (сексотів), агентів-навідників. Вони сіють підозри в рядах підпілля, дискредитують повстанський рух серед населення. Крім органів НКВС-НКДБ, їхньої агентури, боротьбу з українським підпіллям на окремо взятій території вели працівники партійно-державного апарату усіх рівнів – від секретарів ЦК КП(б)У, обкомів, райкомів, працівників райвиконкомів (різні уповноважені, керівники галузевих підрозділів, різні уповноважені – від зав- відділами до начальників комунальних служб і заготконтор), а також голови й секретарі міських й сільських рад. За кожним уповноваженим були закріплені окремі населені пункти району.
Під час арештів членів ОУН-УПА, виселення їх сімей органи радянської влади конфісковували майно арештованих й роздавали агентам НКВС, бійцям винищувальних батальйонів і груп самооборони. На це була прийнята спеціальна Постанова ЦК КП(б)У. «Стрибки», зрадники (колишні члени ОУН і УПА) таким чином заохочувалися до активної боротьби з українським підпіллям.
Всією боротьбою з ОУН-УПА особисто керував перший секретар ЦК КП(б)У Микита Хрущов. Він систематично проводив наради з секретарями обкомів і райкомів західних областей України, начальниками обласних і районних відділів НКВС і НКДБ з питання посилення каральних операцій проти національно-визвольного руху. На нараді секретарів обкомів і начальників НКВС і НКДБ Львівської області Микита Хрущов цинічно закликав вбивати бандитів. У відповідь на слова секретаря Львівського сільського РК КП(б)У Лугового про те, що 9 затриманих повстанців призналися, М. Хрущов відреагував: «Ну й що ви зробили? Якщо вони призналися, їх треба судити. Хоча б тих 9 чоловік повісити, і то би інші боялися. От християни, вам тільки б баптистами бути».159
Секретарі райкомів спільно з начальниками райвідділів НКВС і НКДБ звітували у Львівський обком партії про стан боротьби з українським підпіллям. Обком КП(б)У писав донесення в ЦК КП(б)У, а Київ звітував Сталіну і Наркому внутрішніх справ Лаврентію Берії.
На початку 1946 року на теренах ВО «Буг» у Львівській області, в тому числі і в Сокальському районі, створилися нестерпні умови для діяльності збройних відділів УПА. У листі «Черця» до «Шелеста» (командира ВО «Буг» полковника Левковича Василя до Командира УПА-Захід Сидора Василя) від липня 1946р. повідомлялося: «В терені у нас доволі «весело». В останніх місяцях (літо) більш(овики) продовжують переслідування нашого руху при помочі сексотів і провокаторів, а також густими засідками і від часу більшими облавами на поодинокі ділянки лісів (від весни було 3-5 облав на кожний масив лісу). Тому що облави бажаних успіхів їм не дали, більшевики квартирували по кілька тижнів, а то і місяців в лісах, і тепер кватирують). Групи такі були по 20-30 чол., а в більш замітних місцях по 100 і більше, при тім (більші групи) мають між собою телефонічний і

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
18:35, 6 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464