ст. 96

(Військо Польське), що йшла в напрямі Долгобичівського лісу, на Холмщині. ВП, залишивши кільканадцять убитих, панічно розбіглося.
1.9.45 р. на шосе Белз-Варяж зліквідовано відділ МО (Міліція Обивательська): 19 польських міліціянтів разом з їхнім комендантом.
8.9.45 р. в Новім Селі, на Закерзонні, повстанці з відділу УПА й Народної Самооборони зліквідували начальника найбільш активної виселенчої комісії — майора Декіна.
26.9.45 р. на шляху б. Варяжа зліквідовано 4-ох членів переселенчої комісії.
Наприкінці вересня 1945 р. чота «Вовки II», під командуванням ст. бул. Дуди, в с. Верещин знищила 13 убепістів, серед них слідчого і поручника УБП. Півгодини пізніше чота роззброїла 17 емведистів із Грубешівського ґарнізону, але, думаючи, що це червоноармійці (саме тоді закінчувався перехід через Грубешівщину частин ЧА, що верталися з Німеччини), після проведення пропаґандивної гутірки, їх відпущено.
5.10.45 р. відділи УПА зайняли залізничні станції Кристинопіль і Сокаль-Забужжя. Станції і всі вагони, призначені на вивіз населення, знищено, а людей відіслано додому. На Бузі висаджено два мости, а в Кристинополі зліквідовано станицю польської міліції.
10.10.45 р. вночі відділ УПА знищив станицю пограничників у присілку Банівка, б. с. Сілець Беньків, р-н Камінка Струмилова. В короткому бою вбито 60 пограничників.
Восени 1945 р. на засідці б. с. Вижлова (Грубешівщина) підпільна боївка (5 чол. з 3-ма кулеметами) зліквідувала автомашину з 22-ма працівниками польської поліції, в тому числі коменданта і трьох старшин УБП з Белза.
Пізньою осінню 1945 р. українські повстанці зліквідували станицю МО в Черничині (Холмщина). Будинок МО розбито «торпедою», де руїни похоронили живцем польських міліціянтів.
Пізньою осінню 1945 р. в Крилові на Холмщині відділ УПА взяв підступом станицю МО. В уніформах погранвійськ МВД відділ прийшов на станицю МО і зарядив збірку всіх міліціянтів, мовляв, вони мають разом іти на облаву. На збірці МО роззброєно, а таких, які знущалися над українським населенням, розстріляно.
24.4.46 р. відділ «Вовки» зробив засідку на шосе Грубешів-Варяж на автомашини ВП. Із 18 авт ні один ворог не втік від повстанців. Коли після переможного бою із залогою цих авт, вбивши деяких з неї і деяких роззброївши, повстанці докінчували палити автомашини, над’їхало ще одне авто і танкетка, повні енкаведистів. Після завзятого бою повстанці розігнали енкаведистів і знищили танкетку. Ворог утратив 51 убитими. Здобуто зброю й амуніцію. Повстанці втратили одного вбитого.
5.5.46 р. повстанці наскочили на 300 бандитів ВП, що виселювали с. Хоробрів (Грубешівщина). Ворога цілком розгромлено. Він утратив 15 убитими, 5 попало в полон; їх звільнено. Здобуто багато зброї. Повстанці втрат не мали.
13.5.46 р. відділ УПА звів бій із сотнею військ НКВД і частиною кіннотників НКВД в Долгобичівському лісі (Грубешівщина). Ворога оточено й розгромлено; він утратив к. ЗО убитих і багато поранених.
27.5.46 р. вночі відділи УПА і військової частини польського підпілля провели спільний наскок на               м.Грубешів. Здобуто міцно укріплені бльоки будинків НКВД і знищено їх. Здобуто і знищено будинок УБП, а членів УБП — одних повбивано, інших роззброєно, а ще інші розбіглися. Знищено приміщення пошти й інші урядові будинки. Звільнено всіх в’язнів. Ворожі втрати вбитими — понад ЗО чоловік УБП і ВП, один майор, кілька працівників ППР, багато енкаведистів (їхнього числа годі було встановити, бо свої трупи енкаведисти вивозили закритими автами вночі) та багато пораненими. Здобуто різні документи. Втрати українських повстанців — один убитий. У польських відділах були 4 вбиті і З поранені.
25.5.46 р. частині відступаючого з Грубешева відділу УПА довелося звести бій у Метелинському лісі з великою бандою енкаведистів і ВП, що квартирувала недалеко лісу й тепер, опам’ятавшись, кинулася переслідувати українських повстанців. У завзятому бою було вбито 32 енкаведистів і 6 членів ВП. Наші втратили 3-ох убитими і 5 поранено.
29.5.46 р. після наскоку на Грубешів ворогові наспіла сильна військова допомога з Холму, Любліна та Замостя. Одна з таких груп КБВ (Корпус Безпєченьства Вевнентшнеґо) з Любліна зустрілася з відділом українських повстанців біля с. Діброва, а пізніше б. колонії Вишнів. В обох випадках з ворогом було зведено короткі запеклі бої, в яких він панічно залишив бойовище. Втрат ворога в першому бою не устійнено, в другому — к. 10 чол. убитими. Наші втрати — 2 вбиті.
6.2.48 р. в с. Лучиці (р-н Сокаль) підпільники зліквідували райуповноваженого мінзагу, що грабував населення.
1.7.48 р. в с. Лещатів (р-н Сокаль) повстанці звели бій з відділом МВД.
Влітку 1948 р. в Сокальському районі підпільники спалили колгоспи в м. Сокаль і в селах Боб’ятин, Волиця, Зубків, Ксаверівка, Спасів, Перв’ятичі, Тартаків, Шарпанці.
29.10.48 р. в с. Первятичі (р-н Сокаль) підпільники спалили солому, що її колгосп пограбував у селян.
В листопаді 1948 р. в с. Горбків (р-н Сокаль) підпільники роззброїли двох стрибків.
Того ж місяця підпільники спалили колгосп в  с. Лучиці (р-н Сокаль).
15.11.48 р. в с. Перв’ятичі (р-н Сокаль) повстанці спалили колгоспні стодоли.