** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 98

*

19.11.48 р. в с. Волиця Комарева (р-н Сокаль) повстанці спалили колгосп.
В грудні 1948 р. в с. Боб’ятин (р-н Сокаль) підпільники спалили колгоспні стайні.
19.12.48 р. в с. Тартаків (р-н Сокаль) повстанці спалили колгоспну стодолу.
 В січні 1949 р. повстанці спалили колгосп у    с. Свитязів (р-н Сокаль).
В лютому 1949 р.  в с.  Спасів  (р-н Сокаль)  повстанці  спалили колгоспні будинки.
В березні 1949 р. в с. Шарпанці (р-н Сокаль) підпільники розбили збіжжевий маґазин і роздали збіжжя населенню.
29.3.49 р. в с. Тартаків (р-н Сокаль) підпільники провели акцію на МТС. Під час акції знищено 8 тракторів, одну автомашину і 10 000 літрів нафти. Внаслідок акції у колгоспах була припинена весняна посівна кампанія.
4.4.49 р. в с. Волиця Комарева (р-н Сокаль) повстанці вимінували колгоспні муровані маґазини.161

ГОЛГОФА УКРАЇНСЬКОГО ПІДПІЛЛЯ


Збройний опір УПА, який тривав ще більше п’яти років після закінчення Другої світової війни, коштував не менше як 30 тисяч життів партійних і радянських працівників, військовослужбовців НКВС.1 У цій нещадній боротьбі загинули десятки тисяч членів ОУН – УПА. За офіційними даними у 1944 – 1953рр. було заарештовано майже 104 тис. членів ОУН – УПА і їх симпатиків. Понад 200 тис. осіб опинилися на поселенні в Сибіру.162
Щоб остаточно знищити українське підпілля, районні відділи НКВС –НКДБ не гребують нічим: вбивства, шантаж, створення провокативних спецгруп, послуги платних агентів, донощиків. У 1944 – 1950-х роках НКВС – НКДБ вдалося за допомогою облав і агентури знищити й арештувати багатьох повстанців на теренах Сокальщини і поза межами району.
13 грудня 1944р. в с. Рожджалів під час облави загонів НКВС загинув Бабський Олекса «Сергій», керівник окружної боївки СБ, окружний референт СБ Сокальщини.
 У грудні 1944р. дістав важке поранення в голову у с. Шмитків командир сотні «Тигри» Пелех Василь «Голуб» з с. Опільсько. Замордований 13 грудня 1944р. у слідчій тюрмі №2 м. Львів.
2 березня 1945р. на полі бою з військами НКВС у Мриглодах  впали ройовий першої чоти УПА «Месники ІІ» Піддубчишин Василь «Пуд», командир першої чоти Мазур Олекса «М’яч», уродженці с. Карів; інтендант Заборовський Григорій «Заруба» з с. Піддубці. Цього ж дня в бою з військами НКВС у Мриглодах загинуло 40 повстанців.163
4 червня 1945р. попадають в полон до загону НКВС секретар президії УГВР, редактор військово-політичних видань ГВШ УГВР Дужий Микола «Вировий» та його брат Петро «Арсен», уродженець с. Карів, член Проводу ОУН, редактор журналу Проводу ОУН «Ідея і чин». Отруєні газом у криївці, брати були засуджені на кару смерті, яку замінено на 20 і 25 років таборів Сибіру.
17 вересня 1945р. в с. Жнятин задихнувся у криївці чадним газом під час спалювання села польською МО командир куреня Лукашевич Мар’ян «Ягода», уродженець Тернополя, який уславився у багатьох боях.
Повстанські криївки були добре замасковані і законспіровані. Але через зраду падали криївки, гинули десятки і сотні повстанців.
19 грудня 1945р.на присілку Корчемка біля  с. Купичволя Жовківського району загинув у бою із загоном НКВС при спробі вирватися з криївки Ваврук Василь «Ватюга», уродженець с. Себечів, начальник VI політвиховного відділу військового штабу ВО «Буг», засновник газети «Стрілецькі вісті», майор-політвиховник, кавалер Золотого Хреста Бойової Заслуги (нагороджений посмертно).
У 1948р. під час облави загону НКВС у  с. Крижова Волинської області загинув уродженець Княже сотник Мельник Олексій «Чорноморець».
14 квітня 1949р. в бою із загоном Перегінського МДБ Івано-Франківської області загинув з дружиною і 4 охоронцями в криївці командир УПА «Захід», заступник Головного командира УПА, член УГВР, Генеральний суддя ОУН, Крайовий Провідник Карпатського краю, полковник Сидор Василь «Шелест», уродженець с. Спасів.
25 грудня 1949р. впала криївка районного провідника Сокальщини Панаса Михайла «Жеста» зі Спасова. Оточені солдатами Сокальського прикордонного загону, прикордонниками Комарівської і Стенятинської застав у криївці на полі біля с. Спасів повстанці загинули геройською смертю. Від кинутої гранати дістав поранення в голову і руку підполковник НКВС Шипін. На пропозицію заступника начальника РВ МДБ Молдакова здатися, Панас М. відповів: «Московським собакам бандерівці не здаються». Ті, хто знаходилися поруч, чули, як з криївки над полем полинули слова гімну «Ще не вмерла Україна…», а потім пролунали постріли.
2 березня 1948р. був арештований польською поліцією державної безпеки командир Закерзонської ВО «Сян», полковник УПА, уродженець Угнова Онишкевич Мирослав «Орест». Після важких тортур був засуджений 3 червня 1950р. на кару смерті. Страчений 6 липня 1950р. у Варшаві.


 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
23:48, 3 грудня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567