|
|
|
Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Книги | Автори
Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990 Нечай Богдан |
|
ст. 105
*ЛІКАРІ І САНІТАРКИОкрему сторінку в історію боротьби УПА вписали своєю жертовною працею лікарі і санітари Українського Червоного Хреста. Вони не тільки лікували поранених бійців УПА у підпільних шпиталях, але й надавали санітарну допомогу населенню. З цією метою, через брак медичного персоналу і ліків, командування УПА організувало цілу низку медичних курсів для студентів медицини, які переривали навчання у медичних університетах, щоб служити своєму народові, відкривали санітарні курси медсестер, на які масово зголошувалися українські дівчата. В кожному селі працювало 2 – 3 санітарки. У селах організовувалися невеликі фабрики для виготовлення ліків з місцевих рослин і трав, а також пошиття перев’язочного матеріалу.
І лікарі, і санітари й санітарки розділили долю бійців УПА і націоналістичного підпілля. В обороні повстанських підпільних шпитальок-криївок, у боях, під час облав і засідок, від рук польських і радянських окупантів загинуло 6 лікарів, 14 санітарів і санітарок. На довгі терміни ув’язнення в таборах ГУЛАГу і тюрмах Польщі було засуджено 5 лікарів, 11 санітарок. Померли від хвороб і виснаження у тюрмах і концтаборах 3 лікарі і одна санітарка. Їх імена внесені в «Поіменні списки».
Вони чесно виконали свій обов’язок жертовною працею, геройською смертю і стражданнями, яких зазнали у польських тюрмах і сталінських таборах.
НА ВІВТАР СВОБОДИ
Мабуть ні одна подія у ХХ столітті не залишила такого глибокого сліду у пам’яті сокальчан, як національно-визвольні змагання українського підпілля ОУН – УПА. Ці змагання за тривалістю, методами і характером боротьби можна розділити на три періоди: довоєнний (1920 – 1941рр.), воєнний (1941 – 1953рр.), післявоєнний (1953 – 1990рр.).
Боротьба українського підпілля у довоєнний період зводилася до розбудови організаційної сітки УВО, ОУН, проведення саботажних акцій та здійснення терористичних актів проти польської окупаційної влади.
У воєнний період жорстокості німців, терор польських банд АК, МО, ВП проти українського населення Закерзоння, масові вбивства і арешти членів ОУН, представників інтелігенції у Західній Україні викликали збройний опір УНС і УПА.
Післявоєнний період характеризується переходом ОУН – УПА від збройної боротьби до політичних методів боротьби.
Більше десяти років вели боротьбу відділи УПА, УНС на трьох фронтах проти німецьких, польських і радянських окупантів. Ця боротьба відзначалася нечуваною жорстокістю і коштувала Сокальщині великих людських жертв і втрат матеріальних цінностей.
Загальні втрати Сокальщини у національно-визвольних змаганнях у 1920 – 1990-х роках проти польського, німецького, радянського окупаційних режимів становлять 4314 членів і симпатиків ОУН – УПА, в тому числі 1898 чол. убитими, 2002 – засудженими, 414 – померлими в тюрмах і концтаборах.
Коментуючи наведені дані у таблиці 3 «Втрати Сокальщини в національно-визвольних змаганнях у 1920 – 1990рр.», відзначимо, що у 1920 – 1950-х рр. внаслідок репресій і бойових дій польської поліції, АК, МО, ВП загинули або були страчені 24 провідники ОУН–УПА, 202 стрільці і члени ОУН – УПА, 6 лікарів і санітарів; засуджено 16 провідників ОУН–УПА, 95 стрільців, членів і симпатиків ОУН, 2 лікарі; померли в тюрмах і таборах 8 стрільців УПА. Всього вбито або було репресовано поляками 429 учасників національно-визвольного руху ОУН – УПА.
За період з 1939 по 1945рр. від рук німецьких окупантів загинули 24 провідники ОУН-УПА і 76 стрільців. Засуджено каральними органами Німеччини 3 провідники ОУН–УПА, 14 стрільців і членів ОУН, померли в концтаборах 1 провідник ОУН, 14 стрільців і членів ОУН. Загальні втрати українського підпілля в боротьбі з німцями склали 132 чоловіки.
Найбільших втрат зазнав український визвольний рух Сокальщини в боротьбі з радянськими каральними органами НКВС – НКДБ у 1939 – 1941рр та 1944 – 1990рр. Під час облав, в боях із бійцями загонів НКВС – НКДБ, винищувальних загонів, груп сприяння убито 130 провідників ОУН – УПА, 1322 стрільці УПА і члени та симпатики ОУН, 10 лікарів, 24 вояки дивізії «Галичина».
Засуджено воєнними трибуналами військ НКВС, НКДБ, МВС, МДБ, військових округів і частин 148 провідників ОУН –УПА, 1659 стрільців УПА, членів і симпатиків ОУН, 17 лікарів, 48 вояків дивізії «Галичина»; померло в тюрмах і таборах ГУЛАГу 28 провідників ОУН – УПА, 352 стрільці УПА, члени і симпатики ОУН, 2 лікарі і санітари, 9 вояків дивізії «Галичина». Загальні втрати вбитими і репресованими каральними органами радянської влади склали 3712 чоловік.
Серед засуджених радянською владою був 81 малолітній в’язень. Це переважно учні шкіл, педучилища й гімназії. Вони заготовляли для повстанців харчі, медикаменти, розповсюджували листівки, націоналістичну літературу, служили зв’язковими й розвідниками.
У книзі «Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990» розміщено листівки, вилучені під час арешту малолітнього полів’язня Максимця Ярослава зі Спасова.
Опір загарбникам чинили не тільки воїни УПА і члени націоналістичного підпілля, але й жінки і діти. Все
|
|
|
|