ст. 121

оточити і ліквідувати брідське, а потім львівське угрупування німців»,— писав І.Конєв.203
Для здійснення операції Ставка зосередила 84 дивізії (з них 6 кавалерійських і 4 артилерійські), переважна більшість їх діяла на головних напрямках. Оперативна щільність на фронті становила  на одну стрілецьку дивізію 6 км. фронту, а на ділянках прориву під Бродами на стрілецьку дивізію припадало 1,1 км.У бронетанкових військах до складу фронту входило 7 танкових корпусів, 3 механізовані корпуси, 4 окремі танкові бригади, 18 танкових полків, 24 полки самохідної артилерії. Загалом танків і самохідно-артилерійських установок налічувалося 2050. 90 % усіх танків і самохідно-артилерійських установок використовувалися на напрямі головних ударів – рава-руському і львівському. Перевага в людях над німецькими військами складала 5 разів, у гарматах – 6-7 разів, у танках  і САУ – 3-4 рази.
До складу Першого Українського фронту, крім штатних артилерійських дивізій  і полків, входили ще нештатні дивізії, бригади і полки. Фронт мав загалом 6017 важких  гармат, 7062 міномети, 2432 стволи протитанкової артилерії, 1065 реактивних артилерійських установок. ²⁰⁴  У з’єднаннях і частинах налічувалося, крім того, 679 бомбардувальників, 1419 винищувачів, 1046 штурмовиків. Основні сили авіації були задіяні на рава-руському і львівському напрямках.
У період підготовки операції фронт отримав велике поповнення людьми, призваними на службу з Правобережної України, які були під німецькою окупацією. В окремі періоди в частинах першого Українського фронту українці становили більше 50%. «З ними, – пише Маршал І.Конєв, – проводилася політична і бойова підготовка. В кожному полку було створено по одному штурмовому батальйону».  Фактично це були штрафні батальйони. Їх безжально гнали в наступ на найбільш важких ділянках фронту. Попереду були німці, а позаду - «заградотряди» з кулеметами (штрафні батальйони і загороджувальні, створені згідно наказу №227 Народного комісара оборони СРСР від 28 липня 1942 року).
Парадокс війни в тому, що саме ті військові відділи Червоної Армії, в яких українці складали більшу частину особового складу, воювали проти українців дивізії «Галичина», яка входила до угрупування німецьких військ «Північна Україна».
Могутні військові сили зосередило радянське командування у місцях прориву на рава-руському і львівському напрямках для оточення німецьких військ у районі бродівського виступу. 13 липня 1944р.  війська 3-ї гвардійської і 13-ї армій, підтримані авіацією, почали наступ на рава-руському напрямку і прорвали фронт на глибину 15-30 км. В прорив було введено кінно-