** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 131

*

Про виселення населення дізнавалося через годину-другу після початку операції, щоб ті, кого мали виселити, не сховалися. Тільки одиноким сім’ям або виселенцям вдалося заховатися. У тих, кого виселяли, і у тих, хто переховувалися від виселення, майно конфісковували. По закінченні виселення членів сімей «німецько-українських націоналістів» (так називали українських повстанців радянські партійно-державні функціонери), відмічав ~1~ у доповідній записці секретар обкому, посилилася здача податків у селах та здача державі молока, м’яса й інших сільськогосподарських продуктів, пришвидшився вступ селян до колгоспів.
Масово виселяючи селян і сім’ї національно-свідомих представників української інтелігенції, партійно-державні органи переслідували декілька цілей: позбавити українських повстанців матеріальної підтримки; змусити стрільців УПА вийти з повинною; залякати сільське населення й примусити селян вступати до колгоспів.
Аналізуючи «Поіменні списки громадян, котрі загинули або зазнали репресій від чужоземних поневолювачів у 1918-1990р.р.», визначено три хвилі виселення українського населення Сокальщини в 1940-1953рр. у східні регіони СРСР.
У 1940-1941рр. виселяли сім’ї арештованих членів ОУН, представників української інтелігенції, голів «Просвіти», державних службовців польської окупаційної влади переважно в Казахську й Узбецьку РСР на сільськогосподарські роботи. Протягом 1940-1941рр. виселено на спецпоселення ~2~ 377 чоловік. Від хвороб, голоду, холоду, поганої питної води 81 чоловік помер на спецпоселенні.
В сім’ї Яремка Василя Тимофійовича, виселеній 21 травня 1941р. у Південно-Казахстанську область в кавчук-радгоспне відділення «Кира-Кир», із семи чоловік четверо загинуло. Яремко Василь, голова Спасівського сільського осередку «Просвіта», за організацію серед виселених українців осередку «Просвіти» був засуджений Південно-Казахстанським обласним судом на 10р. позбавлення волі, помер у 1952р. в таборі. Від важкої праці під час прополювання бавовнику при 50о жарі і поганій питній воді від захворювання на тиф померла в 1942р. Яремко Тетяна, 1878р.н. Помер у 1941р. від захворювання на золотуху син Яремка Василя Ярослав, 1939р.н. Яремко Анастасія, 1909р. народження, померла в 1941р. від важких кліматичних умов і поганої питної води.
На спецпоселенні помирали переважно старі люди і діти – найбільш непристосовані до важких кліматичних умов, голоду і хвороб.
У 1944-1946рр. виселяли сім’ї членів ОУН-УПА, які загинули або воювали у партизанських загонах. У Томську, Пермську, Тюменську області РФ на лісозаготівлі виселено 311 чоловік, померло на спецпоселенні 65 чоловік.
Найбільш масове виселення українського населення припадає на 1947 рік та наступні 1948-1953рр. Тоді виселювали так званих куркулів, добрих господарів, що вміли господарювати на землі, селян, які відмовлялися вступати до колгоспу,

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
16:43, 20 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464