** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

cт. 141

*

ходили по селах і випрошували солому, сіно, щоб мати чим годувати коней і корів.
Не встигли вони обжитися, стати на ноги на новому місці, як у 1948 році почалася колективізація. Різні уповноважені, фінагенти викликали людей до сільради. Побоями, залякуваннями заставляли підписувати заяви до колгоспу, листи на державну позику. У виселенців забрали до колгоспу те, що вони привезли з собою з рідного краю і надбали на новому місці: коней, корів, зерно, картоплю, сільськогосподарський інвентар. Через рік в колгоспах почався голод — недоїдали люди, гинула худоба.
Важко передати словами те, що довелося пережити нашим землякам-виселенцям на чужині. Вони сумували за рідним краєм. Але надія на повернення до рідних згарищ не покидала їх. І коли в 1951 році вони дізналися, що частина  території Сокальщини відійшла від Польщі, то захотіли повернутися на батьківщину. Яким же глибоким було їх розчарування, коли їм не дозволили поселятися в рідних селах. Різними шляхами поверталися виселенці до своїх сіл, але їх не приймали до колгоспів, не приписували в сільських радах. На їх землях органи радянської влади поселяли таких же виселенців з гірських районів Підкарпаття – Львівської, Івано-Франківської областей, яких теж позбавили батьківщини.
Зараз у містах і селах Сокальського Закерзоння корінне населення становить меншість: від 10 до 50%. В прикордонних населених пунктах – Угнові, Корчеві, Стаївці, Белзі, Острові, Варяжі, Угринові – майже не залишилося корінних жителів. Там їх відлік ведеться не на десятки відсотків, а на декілька родин, яким вдалося повернутися до рідних сіл і міст. Місцеві виселенці, яким спочатку не дозволяли поселятися у своїх селах, потім не мали де селитися. Їх обійстя зайняли переселенці з Підкарпаття.
Між корінними жителями і переселенцями з Карпат нерідко виникали конфлікти. Непорозуміння між корінними жителями західної частини Сокальщини і переселенцями з Карпат проявляється і зараз на побутовому рівні, у міжрелігійних чварах та в несприйнятті частиною прийшлого населення історії та культури Прибузького краю.
За 58 років після повернення частини території Сокальського Закерзоння від Польщі, на цій землі виросло два покоління молодих людей. І корінні жителі західної частини Сокальщини, і переселенці з інших земель історичною долею приречені жити разом. Тепер – це їх спільна батьківщина. Вони повинні вивчати, поважати і гордитися історією своїх сіл.
 Ми досі не знаємо точної кількості українців, виселених із Закерзоння. Польські і радянські джерела подають суперечливі дані про кількість евакуйованого українського населення Закерзоння. За радянськими даними, в 1944-46 роках з Польщі виселено на Україну 485764 особи. Польські офіційні джерела опублікували іншу цифру — 529925 осіб.
Але найбільш вірогідну інформацію про чисельність українського населення на землях, які відійшли до Польщі, подає професор В.Кубійович. За даними В.Кубійовича, на цій території в 1939 році проживало 1,5 млн. українців (в тому числі 200 тис. в містах). З них 1 млн. чоловік було виселено до УРСР, 500 тис. чоловік – на західні землі Польщі230 .
В історичних джерелах немає узагальнених даних про виселення населення Сокальського Закерзоння. Цифри, подані нижче, публікуються вперше.  На теренах Сокальського Закерзоння (в межах сучасної території Сокальського району і частини сіл колишнього Сокальського повіту, які відійшли до Польщі), в 1944-1947-х роках було знищено 67 українських сіл; з них 37 сіл на частині території району, яка в 1951 році повернена Україні, відновлено, 10 сіл не відновлено і 20 знищених сіл залишилося на території Польщі. Насильно виселено з сіл Сокальщини 40,6 тис. українців, в тому числі на захід Польщі майже 6,4 тис. чоловік, в Україну було переселено 34,2 тис. осіб. Мирне населення з території Сокальщини, Белзщини і частини населених пунктів Равщини, які у 1944 р. відійшли до Польщі, розсіялося по цілому світу: одні в Україні та регіонах колишнього СРСР, інші в північно-західних воєводствах Польщі, у США, Канаді, європейських країнах. Тільки невелика частина переселенців, після повернення у 1951 р. українських земель від Польщі, повернулася до рідних осель. Сьогодні неможливо визначити число насильно виселених і депортованих сокальчан, які залишилися поза межами рідного краю. Це безповоротні демографічні втрати населення Сокальщини.
Господарству Сокальського Закерзоння в роки воєнних і післявоєнних лихоліть завдано непоправних втрат. У 1944-1947 роках на території Сокальського Закероння було повністю спалено і сплюндровано 8 тис. селянських господарств, знищено 16 церков, десятки шкіл, Народних домів «Просвіти», тисячі томів українських і церковних книг, старовинних літописів, які зберігалися в читальнях і церквах.
А хто може оцінити втрати, завдані прадавній самобутній культурі населення Сокальського Закерзоння? Із виселенням мешканців Угнова, Лісок, Переводова, Угринова та інших сіл, зникли прадавні звичаї і обряди, вишивки, зразки одягу і взуття, притаманні тільки населенню цієї місцевості, втрачена самобутня історія виселених сіл.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
10:50, 8 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464