** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 317

*

УЧХ, доглядала поранених на Холмщині стрільців УПА в будинку сестер Василіанок у с. Сілець, якими опікувався лікар Савка Богдан, організовувала медичні пункти в кожному селі Сокальщини, де надавали першу допомогу пораненим стрільцям УПА. 07.02.1947 р. арештована агентами НКВС у м. Великі Мости Сокальського р-ну і ув’язнена у Львівську тюрму на Лонського. В лютому 1947р. ВТ військ МВС засуджена за ст. 54-1а КК УРСР на 10 р. ВТТ Комі АРСР РФ з обмеженням у правах на 5 р. Звільнена у 1955 р. Проживала в  с. Перв’ятичі.
Новосад Микола Андрійович «Лев», 1904 р.н., селянин, кущовий боївки СБ. 10.10.1945 р. ВТ  військ НКВС (із застосуванням санкції ст. 2 Указу Президії ВР СРСР від 19.04.1943р.) засуджений на 15 р. каторжних робіт з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а КК УРСР). Норильський ВТТ, ст. Норильськ, Красноярський край. Звільнений 06.05.1955 р. з табору і направлений на спецпоселення. Помер у 1974 р. в                             с. Перв’ятичі.
Островський Роман Володимирович, 1930 р.н., селянин, симпатик ОУН. 27.12.1945 р. заарештований за зв’язки з УПА  2-м Сокальським прикордонним загоном військ НКВС (ст. 54-1а, 54-1 КК УРСР). Звільнений 13.05.1946 р. за відсутністю доказів.
Піщак Іван Іванович, 1923 р.н., член ОУН. Засуджений на 15 років таборів у 1953 р. Відбував покарання до 1957 р. в таборах Свердловська. Помер у 1979 р. в с.Перв’ятичі.
Плетінка Марія Семенівна, 1926 р.н., селянка, господарча УПА. 04.05.1945 р. ВТ Львівського ВО  засуджена на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). Особливий ВТТ № 5, Магаданська обл. Звільнена 21.03.1954р. з табору і направлена  на спецпоселення. Проживала в                              с. Оглянець Верниховського р-ну Воронезької обл. РФ.
Приймак Яким Михайлович, 1932 р.н., член ОУН. Загинув у 1952 р. під час облави військ НКВС у лісі біля с. Зубків Сокальського р-ну. Місце поховання невідоме.
Прокопчук Іван Лук’янович, 1895 р.н., симпатик ОУН. 29.02.1948 р. ВТ військ МВС засуджений за ст. 58-1 ч. 2 КК УРСР на 15 р. ВТТ з обмеженням у правах на 3 р. Відбував покарання в тюрмі м. Миколаїв. Помер у 1989 р. в с. Перв’ятичі.
Прокопчук Ольга Іванівна, 1928р.н., селянка, член ОУН, ланкова, зв’язкова УПА. 04.05.1945 р. ВТ Львівського ВО засуджена на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР).  Звільнена 08.06.1954 р. з табору і направлена на спецпоселення. Померла в 1957 р. в с. Перв’ятичі.
Семенюк Роман Захарович ~1~ , 01.12.1928 р.н., організатор молодіжного гуртка ОУН в Тартаківській СШ. У 1948 р. після закінчення Тартаківської СШ був мобілізований на будівництво шахт Донбасу. За організацію втечі  20 хлопців з шахти засуджений на 5р.  ВТТ у Воркутлазі. Після відбуття покарання працював у Сокальській геолого-розвідувальній партії. У 1953 р., після арешту районного провідника ОУН Семенюка Степана, арештований за зв’язки з районним проводом ОУН і засуджений на 25 р. ВТТ. Покарання відбував у мордовському концтаборі Дубровлагу. В таборі познайомився з багатолітніми політв’язнями, незаперечними авторитетами мордовських таборів Сорокою Михайлом і Горбовим Володимиром, командиром Львівської ВО «Буг», Левковичем Василем, Басарабом Дмитром. У 1960р. подружився з політв’язнями-шістдесятниками Чорноволом В’ячеславом, Лук’яненком Левком, Руденком Миколою, Стусом Василем, братами Богданом і Михайлом Горинями, які пройшли школу націоналізму в мордовських таборах. 14.08.1965 р. разом з побратимом Олійником Антоном з Рівненської обл. здійснив фантастичну втечу з концтабору ЖХ-п/я 385/11, який знаходився в смт. Явас Мордовської АРСР. За безпрецедентну втечу з табору, не раз доказану хоробрість, завоював визнання і захоплення старих і нових політв’язнів. Деякий час втікачі переховувалися в Антонюка Романа в с. Переспа Сокальського р-ну. Три місяці Семенюк і Олійник перебували на волі, намагалися перейти державний кордон. Після невдалої спроби переходу державного кордону біля с. Люта на Закарпатті повернулися на батьківщину Олійника А. У листопаді 1965 р.  арештовані на квартирі родичів Олійника А. Військовий трибунал у                        м. Рівному засудив Олійника А. до розстрілу. Семенюку до 25 річного ув’язнення добавив ще 3 р. ВТТ. Два роки ув’язнення відбув у Володимирській тюрмі. Переведений для продовження покарання у мордовський концтабір. В таборі УМОР ЖХ-п/я - 3185/19 дев’ять політв’язнів Семенюк Роман, Тереля Йосип, капітан, білорус Острик Тимофій, латиш полковник Блюмберг, молодий вірменський націоналіст Затік’ян Степан - задумують втечу. Прокопали 45 м підкопу. Через зраду спроба чергової втечі Семенюка Р. і його друзів провалилася. Табірний суд кожному арештантові дав по 3 р. тюремного ув’язнення. 22.02.1978р. агенти МДБ привезли Семенюка Р. з установи ЖХ – 3185/19 Зубополянівського р-ну Мордовської АРСР до Сокаля під нагляд районного відділу МДБ. З 19.04.1978 р. по 27.05.1990 р. працював слюсарем з ремонту сепаратного обладнання на Сокальському заводі хімволокна. 12.05.1979р. взяв шлюб у греко-католицького священика в                                              с. Рожджалів Радехівського р-ну з жителькою с. Поториці Баглай Марією Іванівною. Після звільнення з ув’язнення продовжував боротьбу з імперським тоталітарним режимом, листувався з членами ОУН і Української Гельсінської Спілки Руденком М., Стусом В. 17.01.1978 р. Руденко М. приклав свою фотографію з написом: «Людині, яку я полюбив одразу і на все життя, Романові Семенюку від себе і від Раї». У 1988 р. вступив до УГС, часто виїжджав до Львова привозив і розповсюджував націоналістичні листівки, підпільну літературу «Самвидаву». У 1989 р., з початком руху відродження на Сокальщині, займається створенням осередків УГС в районі, Товариств української мови ім.. Т. Шевченка, НРУ, УРП. У 1990 р. обраний головою Сокальської РО УРП, депутатом Сокальської районної ради. Писав спогади про свої 28 років боротьби і неволі, які пропали після його смерті. 27.05.1990 р. трагічно загинув, потрапивши під колеса автомобіля в с. Поториця Сокальського  р-ну. Похований у с. Поториця.
Сидор Ярослава, член ОУН. Засуджена на 10 р. ВТТ у Вологді РФ. Подальша доля її невідома.
Сідь Іван Петрович, 1922 р.н., стрілець УПА. Загинув у бою з військами НКВС  у 1944 р.в с. Волсвин Сокальського р-ну. Похований у с. Волсвин.
Сорока Матвій Петрович, 1907 р.н., член ОУН. Засуджений на 10 років таборів у 1945 р. Відбував покарання до 1948 р. в таборах Воркути РФ. Помер у1965р. в с. Перв’ятичі.
Троць Степан, 1921 р.н., член ОУН. Загинув у 1945 р. під час облави військ НКВС у бункері в с. Перв’ятичі. Похований у                                   с. Перв’ятичі.
Федчун Петро Іванович, 1912 р.н, селянин, член ОУН. 04.12.1946р. ОН при МДБ засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5р. (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). Помер 25.01.1947 р. у таборі Воркути, РФ.
Федчун Левко Іванович, 1904 р.н., член ОУН. Загинув у 1945р. під час облави військ НКВС у бункері в с.Перв’ятичі. Похований в с. Перв’ятичі.
Федчун Павло Іванович, 1924 р.н., стрілець УПА. Загинув у бою з військами НКВС у 1944 р. на Волині. Місце поховання невідоме.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
16:00, 18 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464