|
ст. 341
*військ ЧА. До 1956 р. перебував у таборах Сибіру. Помер у1986 р в м. Воркута РФ.
Кіх Григорій Петрович «Ігор», 1927 р.н., стрілець УПА сотні «Куліша». Загинув у бою з військами НКВС біля с. Волиця Сокальського р-ну у 1945 р. Похований у с. Комарів Сокальського р-ну.
Кіх Мирон Григорович, 1926 р.н., селянин, кущовий УПА. 27.01.1945 р. ВТ Львівського ВО засуджений 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). ВТТ: Омська обл. Звільнений 01.08.1954 р. з табору і направлений на спецпоселення у Красноярський край. Звільнений 04.04.1956р.
Климчук Михайло Андрійович, 1913 р.н., селянин. 13.07.1940р., ОН при НКДБ засуджений на 5 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 79, 80 КК УРСР). ВТТ: ст. Залізнична, Комі АРСР. Звільнений 03.09.1941 р. з табору як польський громадянин і направлений на спецпоселення у м. Бузулук, Чкаловська обл.
Козира Емілія Іванівна, 1925 р.н., селянка, член ОУН. 25.01.1950 ОН при МДБ засуджена за зв’язки з УПА на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). Степовий ВТТ, ст. Джезказган, Карагандинська обл., Казахська РСР; Ангарський ВТТ, Іркутська обл. Звільнена 14.07.1956 р. з табору і направлена на спецпоселення. Проживала в с. Поториця.
Козира Володимир Степанович, 1919 р.н., член ОУН, стрілець УПА сотні «Куліша». Арештований польською поліцією у 1938р. Покарання відбував у львівській тюрмі Бригідки і концтаборі Береза Картузька. Вийшов на волю 17.09.1939 р. після розвалу Польщі. Загинув у бою з військами НКВС у 1944 р. біля с. Андріївка Радехівського р-ну. Похований у с. Андріївка Радехівського р-ну.
Козира Богдан Сафатович, 1918 р.н., член ОУН, стрілець УПА сотні «Куліша». Арештований польською поліцією у 1938р. Покарання відбував у львівській тюрмі Бригідки і концтаборі Береза Картузька. Вийшов на волю17.09.1939 р. після розвалу Польщі. Загинув у бою з загоном НКВС і ВП в с. Люблінці Любачівського повіту, Польща.
Козира Богдан Степанович, 1918 р.н., стрілець УПА сотні «Куліша». Загинув у бою з військами НКВС у 1944 р. біля с. Андріївка Радехівського р-ну. Похований у с. Андріївка Радехівського р-ну.
Козира Петро Олександрович, 1924 р.н. В 1943 р. вступив у дивізію «Галичина». Загинув під Бродами в 1944 р. Місце поховання невідоме.
Козира Степан Іванович, 1923 р.н., член ОУН, старшина дивізії «Галичина». У 1943 р. вступив у дивізію «Галичина». В бою з радянськими військами у липні 1944 р. потрапив у полон під Бродами. Ув’язнення у 1944 р. – 1955 р. відбував у таборах Воркутлагу. Проживав у с. Поториця. Помер у 1982 р.
Козира Мирон Маркович, член ОУН. Арештований польською поліцією у 1938 р. Покарання відбував у львівській тюрмі Бригідки і концтаборі Береза Картузька. Вийшов на волю 17.09.1939 р. після розвалу Польщі.
Коліда Василь Михайлович, 1920 р.н., референт ОУН, зв’язковий зі Східною Україною. Загинув у 1941 р. від рук німців. Обставини, місце загибелі та поховання невідомі.
Кудимович Степан Семенович, 1922 р.н., В 1943 р. вступив в дивізію «Галичина». Загинув під Бродами в 1944 р. Місце поховання невідоме.
Левчук Степан Васильович, 1926 р.н., стрілець сотні «Куліша». Арештований органами НКВС в 1950 р. Відбував покарання в таборах Сибіру. Проживав у с. Поториця. Помер.
Литвин Гнат Филимонович, член ОУН. Арештований польською поліцією у 1938 р. Покарання відбував у львівській тюрмі Бригідки і концтаборі Береза Картузька. Вийшов на волю 17.09.1939 р. після розвалу Польщі.
Литвин Іван Михайлович, 1910 р.н., стрілець УПА. Загинув у бою з військами НКВС біля с. Волиця Сокальського р-ну у 1946 р. Похований у с. Волиця Сокальського р-ну.
Литвин Микола Филимонович «Квітка», 1922 р.н., стрілець УПА. Загинув у бою з військами НКВС в Радехівському р-ні у 1946 р. Похований у с. Ордів Радехівського р-ну.
Литвин Павло Степанович, 1925 р.н., симпатик ОУН. Затриманий у 1946 р. агентами НКВС. Під час слідства був тяжко катований. Від побоїв помер у 1946 р. Похований у с. Поториця.
Литвин Петро Васильович, 1921 р.н. В 1943 р. вступив в дивізію «Галичина». В липні 1944 р. під Бродами потрапив у полон до військ ЧА. До 1956 р. перебував у таборах Сибіру. Помер у м. Сокаль.
Литвин Петро Степанович, 1928 р.н., симпатик ОУН. Арештований органами НКВС і засуджений за зв’язки з УПА на 3 р. ВТТ у таборах Красноярського краю РФ. Звільнений із ув’язнення. Під час повернення додому помер у Львові в 1951р. Похований у Сокалі.
Макар Василь Львович-Олексійович «Безрідний», «Будженко», «Каруспун», «Сіроманець», «Черник» ~1~ , 23.09.1908р.н., організаційний і фінансовий референт повітового проводу ОУН Сокальщини у 1936-1937 рр., керівник першого бойового відділу «Вовки» на Сокальщині у 1936-1937 рр., повітовий керівник ОУН у 1938 р., керівник окружного проводу Сокальщини, керівник СБ «Північ». Арештований польською поліцією у 1932 р. і засуджений до 8 р. ув’язнення за приналежність до ОУН (у 1933 р. на підставі амністії кару зменшено до 4 р., звільнений під нагляд поліції у 1936 р.). Вдруге заарештований 23.04.1938 р. і засуджений 05.07.1939 р. до 1 р. ув’язнення. Покарання відбував у львівській тюрмі Бригідки і концтаборі Береза Картузька. Вийшов на волю17.09.1939 р. після розвалу Польщі. У 1939-1941 р.р. - організатор нелегального переходу державного кордону членами ОУН. У 1942-1944 рр. призначений Крайовим референтом СБ ПЗУЗ. 16.02.1944 р. під час переходу фронту був важко поранений у бою з військом НКВС. Загинув 23.04.1944 р. у Броневському лісі Березнянського р-ну Рівненської обл., застрелившись у безвихідному становищі. Посмертно відзначений Золотим Хрестом Бойової Заслуги УПА і підвищений до ступеня підполковника УПА.
Макар Володимир Львович-Олексійович «Вадим» ~2~ , 04.01.1911 р.н. Народився в Івано-Франківську (Станіславові), де його батько служив підстаршиною в австрійській армії. Проживав у с. Поториця Сокальського повіту на батьківщині своїх батьків. Член Пласту, 11 курінь ім. І. Мазепи (Станіславів). Закінчив Станіславівську гімназію у 1929 р., студент математично-природничого відділу Львівського університету. У 1929-1932 рр. брав активну участь у студентському і націоналістичному русі, член ОУН з поч. 1930-х рр. Заарештований польською поліцією у Львові 22.03.1932 р., вийшов на волю 30.06.1932 р. Знову заарештований у жовтні 1932 р., звільнений у 1933 р. через брак доказів. 28.10.1933 р. втретє заарештований польською поліцією в с. Поториця й ув’язнений у таборі Береза Картузька (06.1934 р.— 07.1935р.). У 1935 р. призначений повітовим провідником ОУН Сокальщини. Заарештований польською поліцією 09.05.1936р. і засуджений 13.01.1937 р. до 7 р. ув’язнення в таборі Береза Картузька. Вийшов з тюрми після розвалу Польщі у вересні 1939 року. Вчителював на Радехівщині і організовував підпілля ОУН. У липні 1941 р. проголосив у Сокалі Акт відновлення державності України. З вересня 1941 р. по квітень 1942 р. працював референтом суспільної опіки УДК Сокальського повіту, у1942-1944 рр. працівник референтури пропаганди Проводу ОУН. З жовтня 1943р.
|
|