| |
ст. 430
*
Поіменний список
членів УВО, ОУН і воїнів УПА, котрі
полягли в боротьбі з окупаційними
режимами або були репресовані
у 1920-1950 рр.
Баран Григорій Андрійович, 1922 р.н., член ОУН. Загинув у 1945 р. від рук агентів НКВС у с. Тартаків.
Білецький Григорій Григорович, 1903 р.н., ур. с. Тартаків, мешк. с. Волиця, селянин, симпатик ОУН. 12.04.1945 р. ВТ Львівського ВО засуджений за переховування стрільців УПА на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 20, 54-1а, 54-11 КК УРСР). Мінеральний ВТТ, ст. Інта, Комі АРСР. Звільнений 25.08.1945 р. з табору і направлений на спецпоселення.
Бойко Андрій Лукович, 1921 р.н., стрілець УПА. Загинув у бою з поляками у 1944 р. біля с. Острів Сокальського району. Похований у с. Тартаків.
Бойко Іван Лук’янович ~1~ , 19.06.1913 р.н., член Крайового Проводу ОУН. Навчався у Сокальській гімназії, відрахований за політичні переконання з сьомого класу в 1930 р. Матуру здав на спеціальних гімназійних курсах при монастирі оо. Василіян у Винниках біля Львова. В’язень табору в Березі Картузькій з липня 1934 р. по березень 1935 р. Вдруге заарештований у грудні 1935 р. за приналежність до ОУН і поширювання підпільних видань у Сокальському повіті. 10.06.1936 р. засуджений на 6 р. тюремного ув’язнення. На підставі амністії кару зменшено до 4 р. ув’язнення. За націоналістичну діяльність у 1941 р. був заарештований німцями і ув’язнений в концтабір Авшвіц до 1945 р. Після звільнення проживав в Німеччині та Канаді. Працював як мовник у видавництві «Гомін України». Помер 31.01.1990 р. в м. Торонто, Канада. Похований на цвинтарі св. Володимира в Оквіл біля Торонто.
Бойко Прокіп Лук’янович, 1909 р.н. симпатик ОУН. ВТ військ МВС засуджений за ст. 58-1 ч. 2, 58-2 ч 2 КК УРСР до ВТТ у Сибіру. Звільнений в 1953 р. Помер у 1970 р. в с. Тартаків.
Бойко Йосип Деонізійович, 1905 р.н., селянин, господарчий, станичний ОУН. 12.03.1946 р. ВТ військ НКВС засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а КК УРСР). Ангарський ВТТ, Іркутська обл. Помер 23.04.1945 р. у таборі.
Бойко Марія Захарівна, 1917 р.н., ур. м. Броди, мешк. с. Тартаків, службовець, член ОУН. 23.04.1949 р. ВТ військ МВС засуджена за зв’язки з УПА на 25 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). Північно-Східний ВТТ, Магаданська обл. 02.06.1955 р. ВТ Північного ВО термін зменшений до 6 р. ВТТ. Звільнена 06.07.1955 р. з табору і направлена на спецпоселення. Проживала в м. Сокаль.
Буньо Йосип Андрійович, 1929 р.н., член юнацької сітки ОУН. В Сокальській гімназії навчався в 1941— 1944 рр. (2-4 кл.). Арештований органами НКВС у 1946 р. Відбував покарання в таборах Сибіру. Після звільнення повернувся в Сокальщину. Проживав у м. Червоноград.
Вавринчук Степан Йосипович, 1930 р.н., селянин, член ОУН. 01.04.1949 р. ВТ військ МВС засуджений за зв’язки з УПА на 25 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР) Нижньоамурський ВТТ, м. Комсомольськ-на-Амурі, Хабаровський край. Проживав у м. Львів. Помер у с. Тартаків.
Вавринчук Федір Андрійович, 1915 р.н., селянин, симпатик ОУН. 05.04.1941 р. заарештований 88-м Рава-Руським прикордонним загоном військ НКВС (ст. 54-1а КК УРСР). Звільнений за відсутністю доказів. Мобілізований у РСЧА і направлений на фронт. До 1946 р. перебував у ЧА. Проживав у с. Тартаків.
Великопольський Олександр Володимирович, 1928 р.н., член ОУН. Арештований органами НКВС. Відбував покарання в таборах Воркути РФ. Похований у 1985 р. у м. Воркута.
Віра Євген Петрович «Бурлака», 1925 р.н., селянин, стрілець УПА. 04.02.1946 ВТ військ НКВС засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). Горний ВТТ, ст. Норильськ, Красноярський край. Звільнений 01.06.1954р. з табору і направлений на спецпоселення. Звільнений 10.04.1956 р. Помер у 1986 р. в с. Перв’ятичі Сокальського р-ну.
Водинюк Олесь Володимирович ~2~ , 27.11.1929 (1930) р.н., керівник юнацької сітки ОУН на Сокальщині. Організував бойову групу з п’яти юнаків Тартаківської СШ, яка отримувала завдання від районного провідника підпільної ОУН Панаса Михайла «Жеста». Після підпалу бойовою групою колгоспних будівель у с. Тартаків вся група була заарештована 18.09.1948 р. і засуджена за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР до 25 р. позбавлення волі. Покарання відбував у таборі посиленого режиму на Воркуті. Працював на шахті №9 майстром-підривником, долучився до підпільної ОУН, яку створив Луцик Михайло, уродженець Сколівщини. Очолював підпільну референтуру СБ, друкував звернення до політв’язнів, листівки. Підпільна ОУН поширював свій вплив на сусідні табори і охоплював більш ніж 10 тис. в’язнів. У 1957 р. звільнений з табору без права виїзду на Україну. Працював на шахті і вів підпільну діяльність. У 1960р. вдруге заарештований за ст.64-56-42 КК УРСР і ув’язнений у таборі Ударний в Мордовії. Працював електриком. Звільнений у 1972 р. під нагляд КДБ. Проживав у Бердичеві. За передачу по радіо «Свобода» відомостей про радянських політв’язнів, в якій згадувалося ім’я Водинюка О., зазнав переслідування КДБ і побоїв. Удар в печінку викликав невиліковну хворобу, від якої помер 08.02.1983 р. Похований у с. Тартаків. Через зміну політичної ст. 54-1а, 54-11 на побутову не отримав реабілітації навіть посмертно.
Водинюк Олександр Іванович, 1930 р.н., член ОУН «Юнацтва». Заарештований у 1948 р. Засуджений ВТ військ МВД СССР на 25 р. концтаборів (ст. 54-1 «а», ст. 54-11 УК УССР). Звільнений з ув’язнення в 1956 р. Реабілітований у 1992 р.
Глушко Андрій Якимович ~3~, 04.09.1909 р.н. Закінчив народну школу в рідному селі. Член ОУН з 1930 р., заарештований польською поліцією в 1932р., засуджений у Львові 11-12.10.1933р. до 2,5 р. ув’язнення. Вийшов на волю, відкрив у рідному селі магазин мануфактури. Надрайонний провідник ОУН в Тартакові, вдруге заарештований 08.04.1938 р. Вийшов на волю з слідчого арешту у вересні 1939 р. Мешкав на Холмщині. З 1944 р. перебував в еміграції у м. Зальцбург, Австрія, проживав у США. Активний у житті української громади. Помер 22.04.1979 р. м. Кембридж, штат Пенсильванія, США. Похований на цвинтарі у м. Саут Баунд-Брук штату Нью-Джерсі, США.
Глушко Павло Якимович, 1917 р.н., симпатик ОУН з 1934 р. та член ОУН 1936 р., активний член Товариства «Просвіта» та «Відродження». У 1940 р. арештований органами НКВС з Іваном Мандриком з Тартакова, якому вдалося втекти з сокальської тюрми і перейти на Волинь. Засуджений на 10 р. ВТТ Печорлагу. Звільнений у 1947 р. Помер у 1998 р. в с. Тартаків.
|
|
Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
