|
ст. 449
*«Лір», «Лютий», «Олег», «Орест», «Чернява» ~1~, 26.01.1911 р.н. Закінчив 4 класи гімназії і 2 класи торгової школи в Сокалі, школу підхорунжих польської армії. Член УВО з 1929 р., ОУН з 1930 р., керівник «Юнацтва» ОУН у Ковелі (Волинь),організатор військових вишколів ОУН. В’язень польських тюрем з вересня 1931 р., у 1933-1934 р.р. Співробітник видавництва «Дешева книжка». Учасник Похідних груп ОУН на Схід України під час німецької окупації. Зв’язковий Крайового провідника ОУН Д. Мирона «Орлика» у Києві. Військовий референт ОУН Львівської обл. у 1942-1943 р.р., заступник обласного командира УНС Львівщини у 1943 р., шеф штабу і заступник командира Львівської ВО УПА «Буг». З грудня 1943 р. по квітень 1945 р.,- командир Закерзонської ВО УПА «Сян» з другої половини 1945 р. по 1947 р. Булавний, хорунжий з 26.01.1944 р. поручник з 15.04.1945 р., сотник у січні 1946 р., майор УПА з 14.10.1946 р. Затриманий польською поліцією безпеки 02.03.1948 р. і засуджений 03.06.1950 р. на кару смерті. 06.07.1950 р. страчений у Варшаві. Ім’ям братів Онишкевичів названа одна з вулиць м. Угнова. На будинку, де народився М. Онишкевич, встановлено пам’ятну дошку.
Онишкевич Михайло Григорович, 1923 р.н., стрілець УПА. Загинув у бою з поляками у 1943 р. в Белзьких лісах. Місце поховання невідоме.
Онишкевич Степан Григорович, 1916 р.н., робітник, член ОУН. Затриманий 18.04.1940 р. за нелегальний перехід державного кордону з Німеччини до СРСР. 02.11.1940 р. ОН при НКДБ засуджений на 5 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 80 КК УРСР). Івдельський ВТТ, м. Нікіто-Івдель, Свердловська обл. Звільнений 30.08.1941 р. з табору як польський громадянин і направлений на спецпоселення у м. Чимкент, Казахська РСР.
Онишкевич Тарас Григорович «Галайда», 15.06.1914р.н., член ОУН з 1929 р. Закінчив народну школу в Угнові та однорічну господарську школу в Янчині. Політв’язень польських тюрем з весни 1934 р. Організатор нападів на станиці польської поліції в Угнові і Диниськах, за що був заарештований польською поліцією і засуджений до 12 р. ув’язнення. Звільнений у вересні 1939 р. Учасник військового вишколу ОУН в м. Закопане (1939 р.), зв’язковий Крайового провідника ОУН І.Климіва у 1940-1941р.р. Один з організаторів проголошення Акту відновлення державності України 30 червня 1941 р. у Львові. Учасник Похідних груп ОУН на Східну Україну. Заарештований гестапо в Житомирі, втік з поїзда під час перевезення арештованих членів ОУН в німецький концтабір. Організатор підпілля ОУН на Дніпропетровщині, Запоріжжі, Донбасі, Сумщині, Житомирщині, Київщині з весни 1941 р. по травень1942 р. На початку 1943 р. заарештований гестапо на станції в Кристинополі (тепер Червоноград). По дорозі до Сокальської тюрми втік. Навесні 1943 р. випадково важко поранив себе в живіт, чудом вижив. Член Львівського обласного проводу ОУН у 1943-1944р.р. Організував на півночі Львівщини на основі боївок СБ і боївок УНС військову сотню «Галайда», яка невдовзі була включена до ВО «Буг». З грудня 1943 р. по квітень1944 р.- командир сотні «Галайда», з березня 1944р. - командир куреня УПА. Організатор нападу на німецьку в’язницю в Сокалі та розгрому осередку польської Армії Крайової у с. Острів Сокальського р-ну Львівської обл. В боях за с. Острів 29.03.1944 р. був важко поранений польським снайпером. Помер 01.04.1944 р. Похований в м. Угнів. Посмертно підвищений до ступеня хорунжого УПА.
Онишкевич Юрій Григорович ~2~ , 07.03.1908 (1909) р.н., член УВО, член ОУН. Закінчив торговельну школу, службовець Товариства «Дністер». Заарештований польською поліцією восени 1929 р. і засуджений на процесі у Львові 26.05-28.06.1930 р., звільнений. Член бойової групи «Богданівна» у 1931-1932 р.р. Вдруге заарештований польською поліцією 22.03.1932 р. Вийшов на волю за кілька місяців. Втретє заарештований 18.08.1933 р., засуджений польським судом 20.07.1934 р. на 13 р. ув’язнення. Звільнений після розвалу Польщі у вересні 1939 р. Заарештований органами НКВС у 1940 р. і, ймовірно, загинув у тюрмі в 1940 р.
Палюга Борис, 1919 р.н., стрілець УПА. Загинув 22. 06. 1946р. в криївці у м. Угнів під час облави ВП. Місце поховання невідоме.
Петришин Володимир, симпатик ОУН, магістр права. В липні 1934 р. арештований польською поліцією і відправлений до концтабору Береза Картузька.
Пиріжок Сильвестр, 1903 р.н., стрілець УПА. Загинув у 1946р. в криївці у м. Угнів під час облави ВП (підірвав себе гранатою). Місце поховання невідоме.
Підгорецький Борис, 1921 р.н., стрілець УПА. Загинув у бою з військами НКВС і ВП у 1945 р. в с. Гребенне Томашівського пов. Місце поховання невідоме.
Підгорецький Лев, 29.02.1924 р.н., стрілець УПА. В Сокальській гімназії навчався 1941-1943 рр. (7 і 8 кл.). Здав матуру в 1943 р. З 1944 р. — в УПА. Отримав військовий вишкіл у старшинській школі «Олені». Загинув у бою з групою НКВС в 1946 р. біля Верхрати. Його прізвище викарбоване на меморіальній дошці УПА в Угнові.
Поронович Василь, 1923 р.н., стрілець УПА. Загинув в бою з військами НКВС і ВП у 1944 р. в Белзьких лісах. Місце поховання невідоме.
Ремешило Іларіон Степанович, 1924 р.н., робітник залізниці, член ОУН. 19.01.1946 р. ВТ 38-ї армії засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-1б, 54-11 КК УРСР). ВТТ: Магаданська обл. 30.09.1960 р. ВТ ПрикВО термін зменшений до фактично відбутого без обмеження у правах.
Решетило Василь, 1910 р.н., стрілець УПА, член ОУН. Загинув у бою з військами НКВС і ВП у 1944 р. в Белзьких лісах. Місце поховання невідоме.
Решетило Василь, 1916 р.н., стрілець УПА. Загинув в бою з військами НКВС і ВП у 1944 р. в Белзьких лісах. Місце поховання невідоме.
Решетило Петро Якович, 1912 р.н., службовець, з 1934 р член ОУН. 21.12.1940 р. заарештований 91-м Рава-Руським прикордонним загоном військ НКВС (ст. 54-2, 54-11 КК УРСР). 22-24.04.1941 р. ВТ 6-ї армії Київського ОВО засуджений на 10р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (за даними НКВС). Замордований енкаведистами у Львівській тюрмі Бригідки у 1941 р. Місце поховання невідоме.
Решетило Степан, 1889 р.н., симпатик ОУН, священик, ігумен – Перемишльського монастиря, монастирів на Закарпатті. Піднімав національну свідомість українців у Закарпатті. Заклав місійне товариство отців Василіан. На Ясенівщині 40 священиків у 1920 р. відреклися від московського православ’я. У 1939 р., після окупації Карпатської України угорцями, арештований угорською владою і вивезений до Будапешта. Після звільнення з тюрми перебував в Моравії, Галичині. У 1944 р. перебував у таборі переміщених осіб у Франкфурті на Майні, де організував греко-католицьку парохію. У 1946 р. виїхав в м. Чикаго, США. Працював священиком в Чикаго, місіонером у штаті Огайо.
|
|