** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 Книги | Автори

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 451

*

Магура Степан Михайлович, 1912 р., українець, мобілізований у 1944 р., рядовий. Пропав безвісти у квітні 1945 р.
Мазикевич Федір, 1908 р., українець, мобілізований у 1939р., рядовий. Загинув у боях польської армії проти німецьких загарбників у 1939 р.
Музикевич Святослав Іванович, 1919 р., українець, мобілізований у 1941 р., рядовий. Пропав безвісти 22.03.1942р.
Решетило Іван Григорович, 1908 р., українець, мобілізований у 1944 р., рядовий. Загинув 25.03.1945 р. Похований у Катовіцькому в-ві, Польща.
Ромалювський Григорій, 1910 р., українець, мобілізований у 1939 р., рядовий. Загинув у боях польської армії проти німецьких загарбників у 1939 р.
Слука Степан Михайлович, 1925 р., українець, мобілізований у 1944 р., рядовий. Загинув у 1945 р.
Хитрень Григорій, 1904 р., українець, мобілізований у 1939р., рядовий. Загинув у боях польської армії проти німецьких загарбників у 1939 р.
Шустикевич Сильвестр Степанович, 1922 р., українець, мобілізований у 1944 р., рядовий. Помер від ран 11.04.1945 р. Похований у Польщі.
Щур Василь Макарович, українець, мобілізований у 1944 р., рядовий. Загинув у квітні 1945 р.


Поіменний список
громадян, які загинули або зазнали
 репресій від чужоземних поневолювачів
у 1918 – 1990 рр.

Баранник Степан Миколайович, монах василіянин ( ЧСВВ), народився 18.07.1889 р. в м. Угнів. З 1900 по 1903 рр. навчався в Перемишльській гімназії. Опісля в Крехівському новоціяті. 24.09.1904 р. вступив до чину Святого Василія Великого, де разом з василіянським габітом прийняв нове ім’я Северіян. Тайну священицтва прийняв у монастирі хорватських францішканців у Загребі 14.02.1915 р. Після закінчення філософсько-теологічних студій у 1915 р. о.Северіяна Бараника призначено до Жовківського монастиря. Він активно працював на парохії, очолював Марійське Товариство для молоді, редагував дитячий журнал « Наш приятель». У 1932 р. ієромонаха Северіяна призначено ігуменом монастиря оо.Василіян та парохом у церкві Св. Трійці в Дрогобичі, до якої належало 12 тис. вірних. О.Северіян бере активну участь у національно-патріотичному і культурно-освітньому житті українців Дрогобича і Дрогобиччини.  Працює викладачем гімназії, входить у склад старшин кружка «Рідна школа». У 1932 – 1939 рр. був заступником голови «Просвіти» Дрогобиччини. Вклав вагомий внесок у справу піднесення релігійно-християнського життя краю. У вересні 1939 р., під час першої радянської окупації Західної України, УГКЦ і о. Северіян зазнали гоніння і переслідувань. 26.06.1941 р.,  коли радянсько-німецький фронт наблизився до Дрогобича, агенти НКВС арештували його. У в’язниці енкаведисти замордували о. Северіяна Бараника, вирізали на його грудях хрест, а тіло разом з іншими закатованими в’язнями закопали у велику яму, викопану у дворі в’язниці. Його знищили без суду і слідства, тому він не був реабілітованим. 29.06.1941 р. тіло о. Северіяна,  разом з тілами 480-и  замордованих у Дрогобицькій тюрмі, було поховане у братській могилі на цвинтарі на вул. Грушевського в Дрогобичі. «Пам’ять про мучеників не повинна пропасти», - сказав папа римський Павло ІІ, -  і 27.06.2001 р. під час святої Служби Божої у Львові і проголосив о. Северіяна Бараника блаженним.
Бас Володимир, стрілець УГА, адвокат, секретар Львівського Товариства «Просвіта», референт ОУН. Після другої світової війни виселений на спецпоселення в Сибір.
Ванчосович Карпо. За підтримку ЗУНР заарештований поляками у 1919 р. і відправлений до концтабору Домб’є.
Гарасим Дмитро Іванович, 1927 р.н, робітник (слюсар), рядовий ЧА. 20.11.1944 р. ВТ 6-ї армії засуджений за антирадянську агітацію на 8 р. ВТТ з обмеженням у правах на 3 р. (ст. 54-1а КК УРСР). Воркутинський ВТТ, м. Воркута, Комі АРСР. Звільнений 21.01.1952 з табору і направлений на спецпоселення. Звільнений 24.04.1956 р. Проживав у м. Угнів.
Гіль Марко, священик - сотрудник греко-католицької церкви м. Угнів, український патріот. Арештований польською владою у 1919 р.
Горинець Якилина Михайлівна, 1904 р.н., ур. с. Дев’ятники (Жидачівський р-н),  мешк. м. Угнів, монахиня. 24.12.1939 р. заарештована 88-м Рава-Руським прикордонним загоном військ НКВС (ст. 80 КК УРСР). 30.07.1940 р. ОН при НКДБ засуджена за нелегальний перехід державного кордону  на 5 р. спецпоселення у Красноярський край.
Дорожинський Іван, бургомістр м. Угнів у 1900-1919 рр. За підтримку ЗУНР заарештований поляками у 1919 р. і відправлений до концтабору Домб’є.
Козловська Олена. За підтримку ЗУНР заарештована поляками у 1919 р. і відправлена до концтабору Домб’є.
Лехан (Медвідь) Ганна Григорівна. 20.03.1940 р. за рішенням ОН при НКВС СРСР Львівської обл. виселена на спецпоселення в Казахстан. Звільнена в 1946 р. Проживала в с. Потутори Бережанського р-ну Тернопільської обл.
Онишкевич Гринь. За підтримку ЗУНР заарештований поляками у 1919 р. і відправлений до концтабору Домб’є.
Онишкевич Юстина Климентівна. 24.10.1950 р. за рішенням ОН при МДБ СРСР Львівської обл. виселена на спецпоселення в Іркутську обл. РФ. Проживала в м. Угнів.
Салюк Анастасія Андріївна, 1895 р.н. В 1940 р. за рішенням ОН при НКВС СРСР Львівської обл. виселена на спецпоселення в Актюбінську обл., Казахстан.
Салюк Домна Семенівна, 1919 р.н. У 1940 р. за рішенням ОН при НКВС СРСР Львівської обл. виселена на спецпоселення в Актюбінську обл., Казахстан.
Салюк Микола Семенович, 1923 р.н. У 1940 р. за рішенням ОН при НКВС СРСР Львівської обл. виселений на спецпоселення в Актюбінську обл., Казахстан.
Синевич Марія Матвіївна, 1912 р.н., м. Угнів, продавець. 11.02.1941 р. ОН при НКДБ засуджена за нелегальний перехід державного кордону  на 3 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 80 КК УРСР). Карагандинський ВТТ, Карагандинська обл., Казахська РСР. Звільнена 23.09.1941. р з табору як польська громадянка і направлена на спецпоселення у Кустанайську обл., Казахська РСР.
Сім’я Гуневичів, 3 чол. Депортовані на спецпоселення в Казахстан у 1940 р. Місце проживання невідоме.
Сім’я Гуринюва Матвія, 3 чол. Депортовані на спецпоселення в Казахстан у 1940 р. Місце проживання невідоме.
Сім’я Дорошів, 5 чол. Депортовані на спецпоселення в Казахстан у 1940 р. Проживали у м. Львів.
Сім’я Канювичів, 3 чол. Депортовані на спецпоселення в Казахстан у 1940 р. Місце проживання невідоме.
Сім’я Кузів, 2 чол., депортовані на спецпоселення в Казахстан у 1940 р. Проживали у м. Угнів.
Сім’я Лавандовських, депортована на спецпоселення в Казахстан у 1940 р. Проживали у  Казахстані.
Сім “я Медведя Павла Степановича, депортована на спецпоселення в Казахстан, Актюбінська обл. ст. Алга.
Решетило Анна, 1923 р.н.,. депортована на спецпоселення в

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
12:04, 25 серпня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464