|
ст. 482
*мережі ОУН. Арештований агентами НКВС. Загинув у 1944 р. в концтаборі Воркути.
Коваль Йосип Петрович, 1923 р.н., стрілець УПА. 18.09.1944р. заарештований Сокальським РВ НКВС (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). Тюрма № 3, м. Золочів. Звільнений 3.01.1946р. за відсутністю доказів
Котик Володимир Васильович «Жук», 1914 р.н, командир боївки УПА. 10.04.1945 р. ВТ військ НКВС (із застосуванням санкції ст. 2 Указу Президії ВР СРСР від 19.04.1943 р.) засуджений на 20 р. каторжних робіт з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-2, 54-11 КК УРСР). Звільнений 13.12.1954 р. з табору і направлений на спецпоселення в Карагандинську обл., Казахська РСР. Звільнений 10.04.1956 р
Котик Володимир Дмитрович, 1921 р.н., член ОУН. Арештований агентами НКВС. Загинув у таборах Сибіру.
Котик Петро Дмитрович, 1911р.н., стрілець УПА. 18.09.1947р. у м. Грубешів, Польща, засуджений до ВМП – розстрілу. Вирок виконано 02.10.1947 р. у м. Замостя
Котик Петро Дмитрович, 1919 р.н., стрілець УПА. У 1946 р. у м. Грубешів, Польща, засуджений до ВМП через повішання. Вирок виконано
Кузьмак Іван Ілліч, 1914 р.н., член ОУН. 07.04.1941 р. ОН при НКДБ засуджений на 5 р. ВТТ (ст. 80 КК УРСР). Північнопечорський ВТТ, Комі АРСР. Звільнений 08.10.1941р. з табору як польський громадянин і направлений на спецпоселення у м. Бузулук, Чкаловська обл.
Ліниця Степан Васильович, 1922 р.н., стрілець УПА. Загинув в бою з військами НКВС у 1946 р. Місце поховання невідоме.
Лопатюк Ольга ~1~ . 1928 р.н., зв’язкова УПА. Початкову школу закінчила в Кристинополі. В 1941 р. закінчила 1 кл. гімназійних курсів у Белзі. В Сокальській гімназії в 1941/42 навч. р. закінчила 4 клас. Деякий час учителювала. Як зв’язкова УПА була арештована агентами НКВС і засуджена на 25 р. таборів суворого режиму. Після повернення з ҐУЛАҐу була переслідувана. Одружена з В. Курнатом. Проживала у Львові.
Муж Павло, 1923 р.н., стрілець УПА. Брав участь у визвольних змаганнях. Пропав безвісти.
Муж Семен Михайлович, 1922 р.н., бунчужний УПА. Поранений у бою з військами НКВС. Похований на Тернопільщині.
Рибачук Євстахій Петрович, 1908 р.н., робітник, симпатик ОУН. 10.08.1940 р. ОН при НКДБ засуджений на 3 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 80 КК УРСР). Куйбишевський ВТТ, Куйбишевська обл. РФ.
Розлуцький Василь Семенович ~2~ , 1935 р.н.,ур. с. Вовче, Турківського р-ну, Львівської обл., мешканець Червонограда, член юнацької сітки ОУН, політв’язень, шістдесятник, рухівець. У січні 1951 р. заарештований солдатами Вовчанської прикордонної застави за розповсюдження націоналістичних листівок. Під час слідства втік з-під варти і, щоб уникнути переслідувань енкаведистів, виїхав на Урал. Працював електриком на шахті в м. Копєйськ. Після служби в РА повернувся до рідного с. Вовче. Вдруге заарештований кадебістами весною 1956 р. за сфабрикованим звинуваченням у підпалі будинків радянських активістів. Перебував під слідством у Дрогобицькій тюрмі. Засуджений на 10 р. таборів, 5 р. висилки і 5 р. позбавлення прав. Відбував покарання в таборах Мордовського «Темлагу». У 1960 р. звільнений з таборів умовно під нагляд агентів КДБ. У 1966 р. заарештований за антирадянську агітацію і посаджений на кілька місяців у Львівську політичну тюрму. З 1967 р. проживав у м. Соснівка та м. Червоноград. Працював електрозварником на шахтах «Укрзахідвугілля». У 1970 – 1980 рр. продовжував боротьбу з тоталітарним комуністичним режимом. 19.01.1981 р. засуджений Львівським обласним судом за написання антирадянської книги «Карпатська повість» за ст. 187-1 КК УРСР на 3 р. ВТК суворого режиму в смт. Маневичі Волиської обл. У 1980-х р.р., після звільнення, співпрацював з членами УГС В’ячеславом Чорноволом, Михайлом Горинем. Був засновником і головою Червоноградської міської організації НРУ, депутатом міської ради, ініціатором демонтажу першого в СРСР пам’ятника В. І. Леніну в Червонограді. Активний учасник і організатор червоградських рухівців проти тоталітарного комуністичного режиму і антиукраїнських сил в незалежній Україні. Вів велику політичну партійну та громадську роботу, заняття з молоддю. Був редактором інформаційного вісника «Рух» Червоноградської МО НРУ, кореспондентом газети «Сокальщина», членом Червоноградського літературного об’єднання ім. В. Бобинського. У 2006 р. видав книгу «Спогади». Помер 13.01.2008 р. Похований у с. Добрячин Сокальського р –ну.
Руханський Василь, 1928 р.н., стрілець УПА. Арештований агентами НКВС. Загинув у 1946 р. в таборах Сибіру.
Руханський Володимир, 1927 р.н., стрілець УПА. Загинув у бою з військами НКВС у 1945 р. Місце поховання невідоме.
Савка Богдан-Теодор «Софрон» ~3~, 29.05.1903 р.н., начальний лікар Крайового Військового Штабу УПА-Захід. Народився в с. Річиця Рава-Руського повіту в багатодітній сім’ї землевласника Теофіла Савки та Анни з Несторовичів, кваліфікованої акушерки. Після сільської школи продовжив навчання у Сокальській гімназії. Після закінчення Сокальської гімназії вступив на медичний факультет Ягеллонського університету в Кракові, де брав активну участь у житті української студентської громади. Після закінчення університету служив у польському війську, де отримав офіцерське звання. У1929 р. відкрив приватну лікарську практику в м. Кристинопіль (Червоноград), був членом Українського лікарського товариства. Ординуючи в Кристинополі, кожного тижня один день проводив безплатний прийом для бідних, що потребували лікарської допомоги, брав активну участь у житті української громади. Був головою товариства «Просвіта» в приміському с. Новий Двір Сокальського р-ну. Проте особливо активну діяльність розгорнув у воєнні роки. На початку 40-х рр., перебуваючи ще на легальному становищі, проводив вишкіл медсестер для УПА на Сокальщині і Радехівщині, в селах Яструбичі, Поздимир, Волсвин, Сілець Белзький. З 1944 р. — начальний лікар Крайового Військового Штабу (КВШ) УПА-Захід. На цьому посту вів активну лікувальну і організаційну роботу. Займався організацією шпитальок УПА, вишколом студентів вищих семестрів медицини на хірургів для УПА. Один із таких вишколів був на присілку в с. Поручин на Бережанщині Тернопільської обл. В 1946 р. йому вдалось з чужими документами перейти на легальне становище і влаштуватися санітаром в Монастириському р-ні на Тернопільщині. Проте за ним проводився активний пошук агентами МДБ і з допомогою політичних провокаторів з т. зв. Народної гвардії ім. І. Франка його вистежили й арештували в середині грудня 1947р. Був засуджений на 25 р. таборів суворого режиму, одночасно з братом Михайлом, викладачем Торговельно-економічного інституту, котрого, як “посібника” націоналістів, вивезено на спецпоселення в Сибір. Покарання відбував в Омську та інших таборах ҐУЛАҐу. Працював лікарем, допомогав знедоленим
|
|