|
З 1 по 10 серпня 2006 року був реалізований перший спільний
проект УМХ м.Сокаля з осередками інших міст, зокрема м. Стрий,
м. Львова, с.Черниця, та за участю студентів Донецького Державного
Інституту Штучного Інтелекту. Це проект духовно-мистецького табору,
який відбувся в історичному с.Войнилів, що на Івано-Франківщині.
Серед основних завдань табору було ознайомлення учасників табору
із західноукраїнським фольклором, з українським гончарством, проведення
духовних бесід та практичних тренінгів із підготовки лідерів,
вивчення нетрадиційної медицини та ін. Учасники табору мали змогу
відвідати Крилос-Галич, чудотворне джерело, недалеко від Войнилова
та відновлений монастир з часів підпілля. З наставництвом духівника
табору та семінаристів Дрогобицької семінарії в часі табору відбувались
духовні бесіди та гутірки на різні теми. А вечорами УМХівці співали
біля ватри, показували сценки зі Святого Письма, організовували
спортивні змагання та КВНи.
Учасники табору мали також нагоду поспілкуватися з місцевим
істориком про події, що відбувалися в с.Войнилів протягом багатьох
століть. Щодо походження назви "Войнилів", є три версії:
1) від сполучення слів "войни улов"; 2) поселення воїнів
на цій території; 3) від імені першого поселенця Войнила. Перша
згадка про це селище датується 1378 роком в польських переписах
міст даного регіону. 1553р. Польща надала Войнилову Магдебурзьке
право, яке активізувало тут регулярні ярмарки, що відбувалися
двічі на рік по 5 днів кожен. В 17ст. Тут було збудовано дерев'яну
фортецю, при якій перебувала польська залога. У зв'язку з тим,
що через Войнилів тоді пролягав т.зв. Чорний шлях, містечко було
спалено турками дощенту п'ять разів. В результаті таких наскоків
жінки опинялися в гаремі, чоловіки на галерах, а діти ставали
яничарами. Містечко пустіло. У 18ст. У Войнилові, тоді вже повіті,
проживало бл. 5 тис. Населення, з яких 2 тис.—русини, 1,5 тис.—поляки,
1,5тис.—євреї. Завдяки вигідному розташування Войнилів багатів.
Успішні ярмарки давали прибуток на користь міста. Тут був розвинений
ремісничий центр: процвітало гончарство, ткацтво, успішно працювали
поташарі.
В час ІІ світової війни Войнилів захоплений німцями і оголошений
селом через те, що тут проживало багато євреїв. Таким чином їх
змусили виїхати в місто Калуш (євреї тоді мали право жити лише
в містах), де їх масово знищували; з 1,5 тис. залишилось 17 чоловік.
30 липня 1944р. село було звільнено від німецьких окупантів радянським
військом і оголошено районним центром. А з 1959р. Войнилів почав
входити до Калуського району.
Релігійне життя Войнилівської громади теж було насиченим. В
1604р. була збудована церква св.Миколая, а 1912—після спалення
відреставрована ще одна— св. Косми та Дем'яна (діє до сьогодні).
Тут був і польський костел, збудований панами Копистинськими в
1830-х роках. Але за часів радянщини костел був знищений і так
і не відбудований. В1991р. почалось будівництво ще однієї церкви
в с.Войнилів з допомогою німецьких спонсорів. Войнилів славиться
щей своїм монастирем, який заснований тут з благословення митрополита
Шептицького на кошти місцевих жителів та самих монахинь. Спершу
він діяв як монастир-сиротинець, де притулок знайшло 60 дітей.
В час радянської влади монастир був закритий; діяв підпільно,
хоча дітей розвезли по державних сиротинцях. З 1954р. монастир
відновив свою діяльність.
|
