** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::26.11.2008


НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

26 листопад 2008 року

Пошук в новинах   

  
суспільство

ЛЮДЯМ УВІРВАВСЯ ТЕРПЕЦЬ


20 листопада тартаківцям, які мешкають біля церкви та по вулиці Шептицького, увірвався терпець. У цьому кутку села - ямка на ямці. А по ній же курсує маршрутка на Романівку, водії скаржаться, особливо, коли задощить, що по ній проїхати не можна.


Цього року на полях між Тартаковом і Романівкою Радехівський цукровий завод посіяв цукрові буряки. Сільська влада сподівалася, бо неодноразово зверталася до керівництва цього підприємства, що допоможуть перемонтувати той відтинок дороги, по якому з поля великі вантажівки будуть вивозити цукрові буряки. Але, як в народі кажуть, як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали. Так і тут. Як «поселявся» Радехівський цукровий завод на тартаківських землях, то очевидно багато чого обіцяв, а тепер про це все забув. І великі фури з причепами вантажністю до 60 тонн (як цілий вагон) туди-сюди курсують вузькими понищеними дорогами. А хати близенько, дійшло до того, що не в одної господині в літній кухні на столі з посуду почала вода розбризкуватися. То уявіть собі, що з хатами робиться?!


Дехто з мешканців попереджав тих, хто керував вивозом солодких коренів з поля, щоб почали роботу швидше, за сухої погоди, бо тоді, можна було скористатися польовою дорогою біля гори Лісохи, яка веде прямо на трасу . до Переспи. Але не прислухались, як і не почули настійних просьб і вимог сільської влади допомогти перемонтувати дорогу.


І тому Ірина Кнейчук, Любов Мандрик, Андрій Фарина, Надія Савчук, Стефанія Зарівна, Іван Сорока, Петро Крисько та багато інших перекрили дорогу о 15 годині. Приїхав бригадир і попросив пропустити хоча б п’ять завантажених вантажівок. Люди послухали. Але їх знову здурили. Бо машини одна за одною почали курсувати дорогою: одні везли на поле вапняк, інші поверталися з буряками. От тоді тартаківці показали свій твердий характер, як то кажуть, або пан, або пропав. Машини повернулися назад. Бригадир забрав з поля навантажувач.


Але хіба це вирішило проблему?! Адже гори буряків ще на полі. Але й люди вже навчені, що обіцянка-цяцянка, тому не поступляться, твердо стоятимуть на своєму. Хоча і їм шкода тої людської праці, розуміють, що буряки не можуть зимувати на полі. Але і їх терпіння не безмежне. Тому і в наступні дні стануть один коло одного на дорогу і машин не пустять. Чому селян довели до відчаю, що вони у такий спосіб змушені захищати свої права?!



Оксана ПРОЦЬ.


25 листопада 2008р.



Газета
"Голос з-над Бугу"

якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити
напишіть адміністратору: заповніть HTML форму

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
07:39, 22 жовтня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464