суспільство
ЯК СОБІ ПОСТЕЛИШ...
У нашому під`їзді мешкає Віктор М., з минулому хороший електрик. Але якби його хтось нині побачив, то б не впізнав. Зарослий як лев, брудний... Не людина, а її подобіє. Ще з молодості заглядав у чарку, і сім"ю втратив, жінка його покинула, а він все опускався на дно. Нині неможливо не те що в його квартиру зайти, але навіть у під`їзд. Сморід страшний. Туалет в його квартирі не працює, то можете собі уявити, що у нас робиться. Кожного 17 числа, коли він пенсію отримує, до нього з синіми носами "дами" приходять, і поки з нього усі гроші не витягнуть, поки все не проп"ють, то доти гостяться у його помешканні. А потім він голодує. Ми носимо йому якусь їжу. Постелі у нього нема. А що найгірше, то він біди може наробити, бо вже не раз у його квартирі пожежа була. Ми боїмося, що він кран в газовій плитці не перекриє, і тоді вибух може статися.
Тому й ми звернулися у МКП "Сокальжитлокомунсервіс" до керівника п. Богдана Леськіва. Нашу заяву переадресували у міліцію. Правоохоронці прийшли, кажуть, він не бешкетує, не хуліганить, то не по нашій лінії. А по чиї ж тоді? Справді, йому ніхто не винен, що він так уклав своє життя. Але ж тут ідеться і про наше життя. Адже він як нап"ється, то може біди наробити. Мабуть, для одиноких інвалідів є якісь будинки-інтернати. Не можна цю людину далі залишати без догляду, бо може статися непоправиме. Краще б цю пенсію, яку він пропиває з "дамами", використати на його утримання. Бо до нещастя - недалеко. Ми ж вже маємо один приклад - трагедію, що сталася у будинку № 51 по вул. Героїв УПА. То ж не хочемо, щоб таке повторилося. Є ж соціальні, комунальні служби, санепідстанція, правоохоронні органи. Хтось мав би вирішити цю проблему. Ми, його сусіди, робимо що можемо, але є речі, які нам не під силу.
Микола РОМАНЧУК, Надія, Стефа СИДОРИ, Ірина ЦЮПА, Зоя ТОМЧУК, мешканці буд. №4 вул. Героїв УПА
Газета
"Голос з-над Бугу"
якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити напишіть адміністратору: заповніть
HTML форму
НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ
