** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::10.08.2009


НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

10 серпень 2009 року

Пошук в новинах   

  
анонс

 

А К Ц І Я!   П Р И Є Д Н У Й Т Е С Ь!

«ПСАЛМОДІЯ СОКАЛЬСЬКА»

           Це – назва нової збірки віршів польської поетеси Станіслави Бурди, що готується до друку у видавництві «Норбертінум» в Любліні.  

 

           Станіслава Бурда народилася 3 жовтня 1930 року в Закшові, воєводство Малопольське, в селянській родині. Середню школу закінчила в Тарнові. В 1951-1953рр. вивчала польську філологію в Люблінському Католицькому Університеті. В 1966 році закінчила вищу освіту в Педагогічному Інституті в Кракові. З 1954 року проживає в Грубешеві. 48 років працювала вчителем польської мови в середніх школах. Була керівником літературно-драматичного гуртка. Була присяжним у суді і громадським судовим куратором.

            За педагогічну працю, культурно-освітню діяльність отримала багато нагород Міністерства Культури і Мистецтва, Міністерства Освіти, Медаль Комісії Народної Освіти, Хрест Лицарський Ордену Відродження Польщі. Є членом Спілки польських письменників і Polish American Poets Academy.

            Поетеса видала вже 15 збірок поезії, але ця – особлива.

            По-перше, ця збірка присвячена лише одній темі – Сокальській Божій Матері Потішення.

            Про Сокаль і чудотворну ікону Сокальської Божої Матері п.Станіслава дізналася в дитинстві від прочан, що через Войнич, де мешкала її родина, йшли на прощу і престольні празники до Сокаля. В кожній хаті надавали притулок подорожнім, а вони за це віддячували  господарям молитвами перед чудотворною іконою.

             В шкільні роки поетеса захоплювалась віршем Францішка Карпінського «Пісня сокальського дзяда», в якому оспівується свобода. Сокальські дзяди – це особливі жебраки, що не тільки випрошували у прочан гроші на кусень хліба, але й славилися своїм поетичним даром – складали вірші, примовки, приказки, пісні, котрі прочани розносили по Русі і Польщі. Діти вивчали цей твір в школі, а дорослі співали його як пісню. Пізніше, ставши вчителькою польської мови, п.Станіслава навчала цього вірша своїх учнів, розповідала їм про Сокаль і Сокальську Діву.

              Ця тема була присутня і в родинному житті поетеси. Мати чоловіка походила з Володимира-Волинського і багато знала про Руську Ченстохову (так стали називати кляштор оо.Бернардинів, збудований на лівому березі Бугу на початку 17ст., де знаходилась чудотворна ікона Сокальської Божої Матері, котрий став осередком релігійного життя на Русі), хоча ніколи там не була. Поїздка до Сокаля стала мрією всієї родини, але не відбулася через передчасну смерть чоловіка п.Станіслави.

             По-друге, збірка складається з двох частин – грубешівської і сокальської.

            Грубешівський цикл – це вірші, написані після перенесення чудотвоної ікони Сокальської Божої Матері Потішення з Кракова, де вона 50 років (з 1951 року) знаходилася в каплиці костелу оо. Бернардинів, до костелу Св. Станіслава Костки в Грубешеві, який став тепер Санктуарієм Сокальської Діви. Перший вірш, «Псалом ласки», п.Станіслава написала з нагоди інтронізації образу, і його зачитали на церемонії 8 вересня 2002 року. Після нього були створені інші. Бо пані Станіслава часто приходить в Санктуарій поділитися з Сокальською Богоматір’ю своїми болями і жалями, просити заступництва, подякувати за ласку, помолитись.

             Сокальський цикл – це вірші, написані під час і після відвідання поетесою Сокаля восени 2008 року на запрошення музею «Людина.Земля. Всесвіт». Перше знайомство з сокальським мистцем Анатолієм Покотюком було візуальне. На церемонії інтронізації образу п.Покотюк виступив з промовою як керівник делегації з Сокаля. Під враженням почутого і побаченого художник створив прекрасну авторську ікону в інтарсії «Сокальська Богородиця». Влітку 2006 року Анатолія Покотюка запросили до Грубешева для участі в щорічних Надбужанських Мистецьких Зустрічах. Разом з іншими творами поїхала до Грубешева і «Сокальська Богородиця». Тут і побачила її поетеса, що теж брала участь в Зустрічах. Довго стояла перед іконою, довго розмовляла з її автором. Так почалося знайомство.

            Пані Станіслава прибула до Сокаля 20 вересня, зупинилась перед костелом оо. Бернардинів на Сокальській Кемпі. Очі наповнились сльозами – мрія здійснилася.

            21 вересня  в музеї відбулося вшанування Матері Божої (див. статтю «Вшанували чудотворну ікону», «Голос з-над Бугу» від 3 жовтня 2008 року), яке поетеса назвала чуванням. Пані Станіславу хвилювало і захоплювало все: запалені свічки, молитви дітей, спів а капела ансамблю «Гармонія душі», виступи гостей. Переклад був непотрібний – поетеса все сприймала душею. Станіслава Бурда читала вірші, присвячені Сокальській Богородиці, із своїх збірок і ті, що написала вночі в готелі. Всі розуміли без перекладу. Панувала незвичайна духовна атмосфера, що знайшла відгук в душі поетеси і її віршах, написаних пізніше.

           По-третє, збірка вийде двома мовами – польською і українською – для пошанування Землі Сокальської, на якій почалася дорога і слава ікони Сокальської Божої Матері Потішення. Нині ведеться активна діяльність у цьому напрямку.

           Директор видавництва, п.Норберт Войцеховський, і бургомістр м.Грубешева, п.Збігнєв Долецький, звернулися до районної і міської рад Сокаля (офіційні документи передано голові райдержадміністрації Ігорю Бережницькому, голові районної ради Олегу Солодяку, голові міської ради Петру Савчуку), а також до мешканців Сокаля і району з пропозицією прилучитися до видання  збірки «Псалмодія Сокальська», зокрема допомогти коштами. Участь організацій і приватних осіб буде відзначена на сторінках збірки.

             Вихід збірки планується на вересень-жовтень 2009 року.

              Читачу, що читаєш цей заклик і не знаєш, чи прилучитися до цієї акції, згадай таке латинське прислів’я : «Життя коротке, мистецтво вічне».

               Читачу, що вирішив прилучитися до акції, згадай інше латинське  прислів’я : «Вдвічі більше дає той, хто дає швидко».

               Величина внеску довільна. Згадаймо біблійну притчу про гріш вдови.

              Прохання внески подавати до музею «Людина. Земля. Всесвіт» для того, щоб не оминути подякою жодного спонсора. Зібрані кошти будуть передані у видавництво «Норбертінум».

                                                                               Марія Покальчук
                                                                               Сокаль – Грубешів, 05. 07. 2009
           









 

З ІСТОРІЇ ІКОНИ


 


          Згідно легенди, ікона Сокальської Божої Матері Потішення була намальована Яковом Венжиком, талановитим іконописцем, в кінці 14 ст. Він малював так багато, що осліп. Яків пішов на прощу до Ченстохови. Після молитви до Матері Божої Ченстоховської сталося чудо – зір повернувся. Вражений красою Чорної Мадонни, Яків захотів намалювати копію ікони. Малювати по пам’яті було важко, і Яків ще два рази  відвідав Ясну Гору. Повернувшись додому, він побачив намальовану на кипарисовій дошці ікону, від якої розходилося світло. Яків зрозумів, що ікона була викінчена Ангелом. Ікона була визнана образом Матері Божої Потішення і з великою шаною поміщена у церкві в Сокалі.



           На початку 16 ст. татари знищили Сокаль. Згоріла і церква. А чудом вцілілу ікону знайшли на згарищі. Місто перенесли на високий правий берег Бугу, а на старім місті, на так званій Кемпці (острівці на заболоченому лівому березі Бугу) збудували капличку, де ікона знаходилася біля 100 років.



             На початку 17 ст. з ініціативи  єпископа Станіслава Гомолінського на Кемпі було збудовано кляштор і костел оо.Бернардинів, де була розміщена ікона Сокальської Божої Матері Потішення. Щораз більше прочан з Польщі і Русі прибувало помолитися перед іконою. Особливо людно було в дні престольних празників – на Зелені Свята, 2 липня, 8 вересня. Ікона прославилася чудами. Кляштор став осередком релігійного життя на Русі і одержав назву Руської Ченстохови.



              В 1648 році почалася визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Козаки зайняли Сокаль і заатакували кляштор. Оборонців було мало. Вони тримались із останніх сил і безперервно молились до Матері Божої Потішення. Козаки вдерлися на мури. І тоді, згідно легенди, над кляштором з’явилась Мати Божа в білих шатах, а за Нею безліч воїнів. Вражені козаки відступили. Богдан Хмельницький надіслав у кляштор лист з проханням дозволити йому помолитися перед чудотворною іконою. Коли він разом із слугою став перед іконою, з неї полилося таке яскраве світло, що гетьман осліп. Щоб врятувати кляштор від розгрому, оборонці гаряче молилися перед іконою, і  через 5 годин зір відновився. Війська Хмельницького залишили Сокаль, а гетьман прислав у кляштор пожертву – срібний кубок, наповнений талярами.



            8 вересня 1724 року відбулася коронація ікони Сокальської Божої Матері Потішення папськими коронами.



            25 травня 1843 року в костелі сталася велика пожежа. Згоріла й ікона Матері Божої Потішення. Новий образ був намальований на мідній пластині львівським художником Яном Машковським. Художник працював у Кристинополі, користуючись підтвердженою копією оригіналу з маленької церковці в Поздимирі. Цей образ був посвячений 8 вересня 1843 року.



            В 1951 році в зв’язку із зміною кордонів між Польщею і СРСР кляштор разом з чудотворною іконою був евакуйований спочатку до Лежайська, а потім до Кракова. Там ікона Сокальської Божої Матері Потішення була поміщена в бічній каплиці костелу оо.Бернардинів, де і знаходилася 50 років.



            8 вересня 2002 року обновлена чудотворна ікона Сокальської Божої Матері Потішення була перенесена з Кракова до костелу Св. Станіслава Костки в місті Грубешів, який від того часу виконує роль Санктуарію Сокальської Божої Матері Потішення.



дописувач
-

якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити
напишіть адміністратору: заповніть HTML форму

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
00:04, 15 грудня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567