НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

---

  

культура

Нові експонати в музеї

В музеї “Людина. Земля. Всесвіт оновлено експозицію “Жертовність – рушійна сила духовного розвитку”.

З Великобританії п.Михайло Климчук, старший булавний, член Об’єднання Бувших Вояків Українців у Великобританії передав через сокальчан ветеранів УПА п.Петра Хруща та Михайла Куцябу чотири медалі, якими він в свій час був нагороджений:

- Медаль “Воля або смерть” - дар заслуги членові ОУН
- Медаль “Вшанування 50 ліття УГВР”
- Медаль “Постанова ОБВУ 261/91”
- Медаль “Хрест Заслуги” дарований Спілкою Офіцерів України.

Працівники музею щиро вдячні п.Михайлу Климчуку за цінний дарунок, який займе гідне місце в розділі “Жертовність українців в ім’я Держави” поруч із нагородами і відзнаками ОУН, УПА, УГА, січових стрільців та ін.

Відвідувачі зможуть оглянути також новий розділ цієї експозиції “І мертвим, і живим, і ненародженим” (Заповіт Т.Шевченка), у який ввійшли такі експонати: творчі роботи директора музею, митця А.С.Покотюка, лист від праправнука Т.Шевченка по лінії брата Йосипа – Миколи Лисенка, надісланий нещодавно п.Анатолію Покотюку. Микола Лисенко продовжує складати загальне генеологічне дерево роду Шевченків. Уже має на схемі біля 500 осіб. Йому допомагають родичі, працівники музеїв, архівів та прості громадяни.

Зібрано більше ніж 200 фото нащадків, причому деяким із них уже по 90 і менше років. До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка, Микола Лисенко планує закінчити своє дослідження.

Лист він закінчує щирими побажаннями всього найкращого п.Анатолію, бо переконаний, що такі люди потрібні Україні і українському народу. І всі ми повинні пам’ятати поезії великого Кобзаря, якими закінчується розділ експозиції:

“...Чи Бог бачить із-за хмари
Наші сльози, горе?
Може й бачить, та помага...
Пошле думку аж до Бога:
Його розпитати,
Чи довго на сім світі
Катам панувати?
Якби ви вчились так як треба,
То мудрість би була своя.
А то залізете на небо:
“І ми не ми, і я не я...””
...Розкуйтеся,
Братайтеся!

У чужому краю
Не шукайте,
Не питайте
Того, що не має
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті
Своя правда
І сила і воля.”

                        “...Не дуріте самі себе,
                        Учітесь, читайте,
                        І чужому научайтесь,
                        Й свого не цурайтесь,
                        Бо хто матір забуває,
                        Того Бог карає,
                        Того діти цураються
                        В хату не пускають.
                        Чужі люди проганяють.
                        І не має злому
                        По сій землі безконечній
                        Веселого дому.
                        Подивіться на рай тихий,
                        На свою країну,
                        Полюбіте щирим серцем
                        Велику руїну...”

Ці слова є й нині актуальними, вони є Заповітом “І мертвим, і живим, і ненародженим... українцям”.

Музей

"Людина. Земля. Всесвіт"

---

якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити
напишіть адміністратору: заповніть HTML форму