** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::28.07.2010


НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

28 липень 2010 року

Пошук в новинах   

  
культура

Гостинно відкрилась Белзька брама



Володимир МУХА, в. о. Белзького міського голови:


- Ці два дні наше місто й справді широко відкрило браму перед гостями, а ми - наші душі. Навіть не сподівалися, що на фестиваль з"ідеться стільки народу. Щиро вітали белзяни польських сусідів - з гмін Белжец, Мірче, Долгобичів, Криніце, Ульхувек, представників єврейської громади зі Львова.


До свята готувалися всі організації, під¬приємці, Державний історико-культурний заповідник, жителі міста: прибирали, варили, готували концерт...


Як заведено в українців, гостей зустрічали хлібом-сіллю, українськими стравами та напоями. Господині з училища, лікарні, кафе-бару "Леокс", школи, дитсадка напекли-наварили наших національних страв. Гості могли посмакувати борщем з пампушками, паляницями, варениками з картоплею, сиром, гречкою, млинцями...


Два дні місто вирувало емоціями, співало, танцювало, бавилося. Наші надії і сподівання справдилися: і гості, і жителі міста залишились задоволені єднанням трьох національних культур. Приємно, що ми вийшли на міжнародний рівень. Думаю, що цей фестиваль стане традиційним, а "Белзька брама" надалі збиратиме ще більше гостей.


Петро СИДОР, житель Белза:


-Такий фестиваль у нас відбувся вперше. Це було чудове свято Яке велелюддя, скільки усмішок і добра. Як і більшість жителів міста, ми з дружиною два дні приходили подивитися виступи фольклорних колективів, згадували старі пісні, підспівували. Здається, ніби повернулись в свою молодість.


Такі фестивалі потрібні. Тим більше, що в ці дні змогли зустрітися цілі родини, адже в Польщі нині живуть чимало колишніх белзян.


Марія ПОЛІЩУК, директор Сокальського БДЮТ:


-Чудове і радісне свято трьох культур - фестиваль "Белзька брама" залишило незабутні враження. Спілкування з митцями Львівщини, членами делегацій з Польщі і єврейської общини було приємним, дало багато для роздумів. Розмай вишиванок, осяйні усмішки, чудовий настрій, прекрасні українсько-польсько-єврейські пісні, мелодії - все це було візитівкою фестивалю.


 Тож дякуємо господарям - жителям древнього Белза за тепло і гостинність. Дай, Боже, "Белзькій брамі" процвітати!


Ірина БЕНЬКО, жителька Белза:


- Колись в нашому місті жило багато поляків, євреїв. Моя мама, Марія Малко, - людина похилого віку. Ноги не ходять, але пам"ять має добру. Тож до неї часто навідуються приїжджі, розпитують про своїх родичів, знайомих.


-Чимало поляків, які народилися в нас, а тепер живуть в Польщі, не забувають Белз. Серед них є Кароль Шайнер та Мар"ян три рази в рік приїжджають в наше місто, відвідують рідні могили, обходять знайомих. І цього літа приїхали, були ще і в дні фестивалю. Зайшли до нас. Як завжди, ми заспівали польською "Мястечко Белз» згадували і живих, і тих, кого вже нема. Разом з ними була і наша родичка з Польщі Єва Дароха. Вони ходили в церкву на Замочку, помолилися. Фестиваль їх дуже розчулив. Ці люди для нас вже стали як родичі. Думаю, якби всі так єдналися, то в світі панували б спокій і мир.


Юзеф КУРОПАТА (гміна Мірче):


-Фестиваль чудовий, люди привітні зустріли нас як рідних. Дуже гарні вироби, виконані цікаво і це мені подобається.


Лілія КОНОНЧУК, провідний методист районного Народного дому:


- Ми тісно спілкувались з поляками. Вони дуже вражені організацією, програмою фестивалю. Серед них переважали люди середнього та старшого віку, а єврейська громада прислала навіть дітей. Надзвичайно цікавим був виступ капели з польського Белжеца (керівник Зенон Спасович), шість чоловіків, як і грали на народних інструментах, і співали. Разом з ними була група господинь (Казимира Комадовська). Цікаво виступив фольклорний колектив "Тарніна" (Мар"ян Чех) - троїсті музики, десять жінок. Вони співали багато пісень першого дня і наступного благали: будемо ще. Виконували й українські пісні. їм підспівували, гаряче аплодували. Своєрідним був репертуар вокально-інструментального ансамблю "Арабеска" з Мірче: він складався з циганських пісень. Жінки з цього ансамблю першими йшли до танцю, запалювали інших. Взагалі, поляки вміють бавитися. Єврейську громаду представляли члени Всеукраїнського благодійного фонду "Хасидар"є". Ми побачили виступи трьох колективів: "Аматор" (сучасного спортивного танцю), "Шерем" та вокального ансамблю "Шейне Мейделах". Гаряче аплодували глядачі "Аматору", який виконав п"ять єврейських танців. Вразило нас соло на акордеоні Костянтина Соколова, який виконав "Сільську польку". А ще - запальний танець "Єрусалим", в якому взяли участь три групи - старша, молодіжна, і дитяча. Гала-концерт розпочався бойовим гопаком у виконанні студентів львівського університету фізичної культури, які вразили всіх своєю майстерністю. Закінчували концерт вихованці Белзької школи мистецтв фольк-міксом, в якому були представлені всі три культури - українська, польська, єврейська. Це було символічно: об`єднання трьох культур навколо народної творчості - пісні, живопису, танцю...


Галина ЦУХ, жителька Белза:


- Ми переживали, але свято справді вдалося. Було стільки усмішок, радості. Особливо для дітвори - повітряні кульки, морозиво, танці, салют... Вони слухали музику, пісні часів своїх бабусь і дідусів і, мабуть, найбільше раділи. А старшим сподобався концерт, виступ фольклорних ансамблів, зокрема оркестру заслуженого ансамблю пісні "Галичина" зі Львова, народного артиста України Степана Степана. Всього й не згадати. Ми прекрасно відпочили, поспілкувалися, зустрілися родичі, яких розділяє кордон.


Ярослава ЗІНЬКО, жителька с. Заболоття


- Мені фестиваль дуже сподобався. Тим більше, що мала можливість поспілкуватися з своєю подругою з Польщі Галиною Пасіковою, яка приїхала на фестиваль разом з своїми друзями. Ми гарно поспілкувалися,як і багато белзян, які мають родичів, друзів, знайомих за Бугом. І це прекрасно.


Лариса Фарин, начальник відділу культури і туризмуСокальської РДА:


- У княжому Белзі, який п"ять років тому відзначив своє тисячоліття, відбувся чудовий фестиваль. Це - перша спроба не тільки в нашому районі, а й в області провести таке широкомасштабне свято, на якому були представлені три національні культури, адже історія Белза тісно пов"язана з польською громадою, єврейською общиною. Раніше в нас проводилися два регіональні фестивалі - пісенної дитячої творчості "Мамині зіроньки" та хореографічний "Свитазівські притупи". На "Белзькій брамі" вдалось показати як наш народ цінує свою історію, автентичність, як ми їх зберігаємо і передаємо наступним поколінням і як при допомозі фольклору можна об"єднати культури різних народів.


Ми навіть не сподівались, що все відбудеться так яскраво, емоційно. ТРК "Сокаль" вела прямий відеорепортаж з фестивалю через Інтернет. І вже під час його проведення були дзвінки з Ірландії, Австралії. Тобто нас почули і побачили у всьому світі. Своїм успіхом фестиваль найперше завдячує белзькій громаді, міській владі, Державному історико-культурному заповіднику. Місто добре підготувалося до прийому гостей.


Фестиваль вийшов далеко за межі району, в ньому взяли участь колективи, народні умільці з Жовківського, Кам"янко-Бузького районів. Змістовними були виступи учасників науково-практичної конференції "Місто Белз. Історія трьох національних культур". Ми також вдячні організаторам фестивалю - Львівським обласним раді та адміністрації, управлінню культури і туризму Львівської ОДА, Сокальським районним раді та держадміністрації, відділу освіти.


Фестиваль став справді міжнародним, об"єднав усіх його учасників. Будемо його проводити й надалі.


Ольга МАМУЛАДЗЕ, директор районного Народного дому:


- Мене вразили виступи фольклорних колективів. Кожен по-своєму чудовий. А яких талановитих умільців маємо! Сокальщину представляли БДЮТ, Народний дім, неповно-справні діти з Сокаля, Анатолій Покотюк , майстер-склодув із Завишні Володимир Олекса, гончар Богдан Ямовий, який підготував емблему фестивалю та призи для її учасників, учні художньої студії Белзької школи мистецтв (вони провели пленер).... На таких святах розумієш, якою великою силою є культура.



27 липня 2010 р .                       Валенти Блудова



Газета
"Голос з-над Бугу"

якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити
напишіть адміністратору: заповніть HTML форму

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
06:04, 14 жовтня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464