Духовна сторінка
МАШКА + СЛАВА, БЛІН, = КЛЬОВА ПАРА?
Нашими вулицями ходять молоді, вродливі юнки та юнаки. Приємно на них глянути, які вони граційні та гарно вбрані. Але милуєшся ними, поки не почуєш їх мову. А розмовляють вони справді «цікаво», спершу здається що це вони кличуть когось із друзів наших менших — котиків чи песиків: «Колька», «Машка» «Васька», «Серий», але й далі почулось «привєт», «чьотко», «йолки-палки», «блін», і де-не-де проскоче декілька літературних слів. Без тлумача тут не обійтися.
На жаль, це не випадковість. Якось, повертаючись ввечері з роботи, мимоволі довелось йти позаду невеличкої компанії дівчат та хлопців, яка звідкись поверталася додому. Молодь весело про щось говорила, і не хотіла бачити, що перекрила весь тротуар. Ні розійтись, ні обминути їх. Дівчатка із цигарками, хлопці — напідпитку. Вони голосно розповідали, як «кльово» було ловити «кайф» разом, як гарно посиділи. Викрикуючи час від часу «обалденно», «кайфсво», «кароче», «кент», «гьол»... Складалось враження, що я десь заблудилась між кадрами сучасного кінофільму про молодь.
Мудреці кажуть, що людину можна розпізнати за оточенням, в якому вона живе. У більшості сьогоднішніх старшокласників батьки на заробітках, а вони залишилися з бабусями та дідусями, які їм не можуть дати ради. І виховує їх вже не родина, а вулиця, де є свої правила. Бо, щоб не відчувати себе у компанії білою вороною, треба стати схожим на них. Але на кого вони хочуть бути подібними, кого намагаються мавпувати? Гляньте, скільки нині підлітків, зокрема, дівчат курять. Тепер навіть не криючись ні від батьків, ні від вчителів. Хіба це нормально? Та й погана компанія, як вугілля: якщо не обпече, то забруднить.
Можливо, у юнаків та дівчат зараз такий вік, і з часом все мине. Хотілось, щоб так було. Та якби... Нещодавно у центрі Сокаля побачила маленького п’ятилітнього хлопчика, який гуляв із батьком. Здається приємна картина, та мою увагу привернула їх розмова. Мужчина весь час прикрикував на дитину: «козел», куди ти йдеш? Зараз дам, блін, по голові», а далі на голову дитини посипалась нецензурна лайка. Дитя, не знаючи чим не вгодило батькові, насупило губки і прошепотіло: «сам сволоч». Від цього на душі стало дуже неприємно, хто з цієї дитини виросте в такому оточенні. Кажуть, щоб припинити лихослів`я, не звертай уваги. Можливо, це і вихід. Але почуте крає серце. Бо ми намагаємось навчити наших дітей німецької та англійської мов, опанувати комп`ютерну техніку, а про свою рідну чомусь забуваємо. А вона — прекрасна і барвиста, наче дощова веселка Якби це зрозуміли всі ті юні «Кольки» і «Васьки», то, можливо, на стінах будівель не було б написів «Машка+ Слава, блін,=кльова пара?».
Наталія ШЕРЕМЕТА,
пенсіонерка, жителька м. Сокаля.
Газета "Голос з-над Бугу", 17 лютого 2006р.
Газета
"Голос з-над Бугу"
якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити напишіть адміністратору: заповніть
HTML форму