** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::10.09.2010


НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

10 вересень 2010 року

Пошук в новинах   

  
суспільство

  • 7 вересня 2010 року у Києві футбольні вболівальники за підтримки Всеукраїнського об’єднання "Свобода" провели Марш "За український футбол!" від стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського до приміщення Федерації футболу України. Марш підтримали близько п’яти тисяч активістів, серед яких "свободівці" та українські футбольні вболівальники, зокрема від сокальщини були Богдан Шклянка – депутат Сокальської районної ради, який неодноразово на сесіях піднімав питання підтримки розвитку сільського футболу на сокальщині, футбольний суддя чемпіонату області Тарас  Стародуб, Іван Подпорін член РО ВО «Свобода» - футбольний вболівальник.


    Акцію футбольні фанати розпочали з гімну  України. Перед учасниками Маршу виступили голова Київської міської організації ВО "Свобода", палкий вболівальник футболу Андрій Іллєнко, голова ГО "Люстрація", колишній футболіст Олег Осуховський, голова Сумської обласної організації ВО "Свобода", спортивний коментатор Ігор Мірошниченко. А найпалкішою була промова львівського свободівця Юрія Михальчишина.


     Колона рушила з піснями і супроводжували гаслами: "Україні – український футбол!", "Суркіса на мило!", "Суркіса в Росію!", "Ні об’єднанню чемпіонатів!", "Футбол – народна гра, а не іграшка в руках олігархів!", "ФФУ – московські шавки!", "Геть совковий чемпіонат!", "Ми не хочемо ні в Грозний, ні у Владивосток!", "Легіонери забирають українську перспективу!", "Натуралізація – смерть для українського футболу!", "Ви хочете таку збірну: Мумбо-юмбо, Мака-ка-ка?", "Геть мєнтовський бєспрєдєл!".


  • В різних кінцях вболівальники затягнули "Червону руту", "Там, під львівським замком", "Лента за лентою". Серед учасників акції був навіть баянист з інструментом. Прикметно, що поруч із найактивнішим угрупуванням фанатів ішов "Беркут" у повній бойовій екіпіровці. Правоохоронці побоювалися свого ж стереотипу про фанів – як неадекватну масу, готову в будь-який момент чинити "бєзпрєдєл". Цей примарний стереотип ще довго їм затьмарюватиме очі й змушуватиме тягати на собі бронежилети і щитки.  Колона ішла до ФФУ 2,5 години по центральних вулицях Києва. Проте за цей час не зменшилася, а поповнилася перехожими киянами, які, довідавшись про вимоги Маршу, долучалися до ходи. Хоча деякі випадкові спостерігачі викликали жаль – на їх обличчях виднівся безпросвітний споживацький смуток. А так хотілося бачити світлі очі!


  • Марш завершився мітингом, на якому були озвучені вимоги українських вболівальників до Федерації футболу України, серед яких:


    1. Не допустити об’єднання чемпіонатів та кубків України та Росії та припинити усякі дії в цьому напрямку.


    2. Максимально обмежити кількість легіонерів в українських клубах усіх ліг.


    3. Заборонити натуралізацію іноземних гравців та їхні заявки до всіх національних збірних України, окрім футболістів українського походження.


    4. Припинити міліцейське свавілля на стадіонах, скоротити кількість міліції під час матчів і запровадити європейську практику стюардів.


    5. Допустити безперешкодне використання патріотичної символіки на стадіонах.


    6. Дозволити контрольоване використання піротехнічних засобів під час матчів.


    Українські вболівальники також передали листа з цими вимогами Президенту Федерації футболу України Григорію Суркісу.


    Сьогодні постала загроза для українського футболу, через яку він не лише втратить своє яскраве обличчя, але й взагалі може зникнути як явище. Рух за незалежність України в кінці 80-х років починався зі стадіонів. Саме на стадіонах Києва і Львова українська молодь, яка усвідомлювала свою національну приналежність, показувала, що займатиме активну життєву позицію. І на сьогодні з гордістю можна сказати, що український фанатський рух – це авангард української патріотичної молоді. Немає ніде так багато молодих патріотів, як на українських трибунах. Це розуміє влада. Не даремно намагаються показати як неконтрольований натовп, який схильний до масових безпорядків, прагне будь-що викинути провокаційні витівки. Це намагаються дискредитувати.


    Навіть у дрімучі часи совка футбол був ареною змагання між Україною та Росією, між Києвом та Москвою, давав змогу українцям проявляти свої національні почуття. Після проголошення Незалежності України футбол став одним з факторів національного самоусвідомлення та національної гордості. Тому об`єднання чемпіонатів – це злочин проти українського футболу та українських вболівальників.


    Іншою проблемою у нашому футболі є засилля чужинців. Легіонери і натуралізовані чужинці стають на заваді розвитку українського футболу, перетворюють його на дорогу іграшку в руках олігархів. Саме тому нагальною вимогою часу є заборона натуралізації іноземних гравців та їхніх заявок до всіх національних збірних України, окрім футболістів українського походження.


    Окремою проблемою для українських вболівальників є брутальне міліцейське свавілля на стадіонах, яке супроводжує футбольні матчі впродовж усіх років Незалежності. Останні події на матчі в Хмельницькому – лише характерна ілюстрація того, що без усунення міліції зі стадіонів про жодне цивілізоване проведення Євро-2012 говорити не варто. Міліціонери розглядають вболівальників як злочинців, а наші емоції під час матчів трактують як злочини, які потрібно зупиняти, застосовуючи спецзасоби.


    Міліцейське свавілля також проявляється у незаконній та негласній забороні на використання патріотичної символіки на стадіонах. Міліція забороняє приносити із собою прапори та банери з патріотичними гаслами, а в разі їхньої появи на трибунах вилучає, застосовуючи силу. Це неприпустимо, бо футбол як народна гра допомагає виховувати національну гордість, а присутність патріотичної символіки цьому сприяє щонайліпше". Сьогодні фанатський сектор – це територія свободи, де нема бандитської влади, де влада належить нам, молодим, красивим хлопцям та дівчатам, за якими майбутнє. І коли ми зібралися в одну колону – ми побачили, що нас не десятки й не сотні, зауважив Іван Подпорін, а в Києві, який деякі "інтелектуали" вважають русифікованим, кілька тисяч української молоді марширувало пліч-о-пліч. А завтра ми вийдемо за межі стадіону, за межі сектора і повернемо собі цю країну. Адже наша боротьба починається із сектора, де кожен з нас підтримує свою футбольну команду, завтра ця боротьба продовжиться на українських вулицях, а післязавтра – нам із вами доведеться будувати нову Україну сказав Юрій Михальчишин.



    Довідка. 21 січня 2007 року Київська міська організація ВО "Свобода" разом з іншими патріотичними організаціями взяли активну участь у демонстрації "Захистимо наш футбол", ініційованій українськими футбольними фанатами.



      Депутат Сокальської районної ради Богдан Шклянка  РО ВО «Свобода»



    Шклянка Богдан
    Молодіжний клуб «Мрія»

    якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити
    напишіть адміністратору: заповніть HTML форму

    RAM counter
    додому
    написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
    Всі права застережено 2005
    14:17, 29 березня 2024 року
    При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
    Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
    +380686916567