Життєві історії
Дивовижна жінка - Тамара Олексіївна Богуненко
Хочу розповісти про дивовижну жінку - турботливу матусю, сестру, люблячу бабусю, вірну подругу - Тамару Олексіївну Богуненко. Вона завжди привітна, напрочуд гарна, розумна, щедра, чуйна. Її щира усмішка може розтопити кригу, а мудра порада завжди наведе на правильний шлях. Пані Тамара здатна своїм лагідним поглядом дати людям надію на краще.
Дитинство Тамари було важким, як і мільйонів інших дітей, народжених у передвоєнні роки. Але це не зламало, а лише загартувало її. Ще змалечку вона "лікувала" ляльок, ведмедиків, котиків, песиків, а потім доглядала за молодшими сестрами і братами. І тому стала справжньою сестрою милосердя.
Зовсім юною, у неповних 18 років, пішла за надійним чоловіком, військовим, Віктором Федоровичем Богуненком. Це саме про таких говорять: "За ним - як за кам`яною стіною". У радості та труднощах нелегкого військового життя крокувала поряд із чоловіком. Де б не закидала їх доля, навіть і за межі України, завжди віддана жінка створювала затишне й охайне гніздечко, тому що була і є справжньою берегинею домашнього вогнища, бо за що береться - усе їй вдається. У любові та вірності у них народилося двоє чудових розумних діточок - Володимир і Наталія. Доброта та лагідність матусі, строгість і вимогливість батька допомагали їм у вихованні дітей. До речі, син пішов татовим шляхом, а донечка обрала спеціальність економіста. Має подружжя хорошу невістку Наталію та двох чарівних онучок - Ольгу та Тетяну.
Пройшовши дворічні медичні курси в м. Балта Одеської області, п. Тамара працювала в лікарнях медсестрою. Після повернення в рідний Сокаль вона довгий час була головною сестрою в ЦРЛ. Понад усе вона цінувала та цінує в людях відповідальність, порядність, чесність, охайність. І тому саме цього вимагала від своїх підлеглих. Після досягнення пенсійного віку продовжувала працювати на керівній посаді, а потім перейшла працювати у фізкабінет, де поставила на ноги дуже багато вдячних пацієнтів.
Немов ті голуб`ята, живе подружжя у злагоді більше 60 років. До такої жінки неможливо бути байдужим, так само, як і вона небайдужа до чужого болю та страждання.
Тетяна Конарська.
м. Сокаль.
Голос з-над Бугу
Газета
"Голос з-над Бугу"
якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити напишіть адміністратору: заповніть
HTML форму
НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ
