** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::27.09.2007


НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

27 вересень 2007 року

Пошук в новинах   

  
культура

325-річчя єдиного холмського села, що вижило серед лихоліття на території нашого району.

     Село Пісочне, то є місце перетину Львівської та Волинської областей і держави Польща. Його доля вишита червоними та чорними нитками. Колись Пісочне налічувало 260 осель. Його мешканці належали до парафії Голуб`є, а за міжвоєнної Польщі — до Долгобичева. Поляки—споконвічні сусіди українців, тому й не дивно, що між нашими народами існували тісні історичні зв`язки. Не завжди вони були безхмарними. Часом між людьми заходило сонце любові, на історичному небосхилі з`являлись чорні хмари розбрату, ненависті, нерозуміння. Польським магнатам українські землі завжди припадали до смаку. Через це виникали конфлікти. І саме в епіцентрі їх опинилось село Пісочне. Скільки разів його хотіли спалити, але мешканці твердо охороняли отчу землю. Пригадують такий випадок, коли надійшла звістка, що поляки хочуть наступати на село, тоді житель Сергій Драган дістав кулемет, який був захований ще за часів Першої світової війни, витягнув його на пагорб, і не чекаючи підтримки односельців, почав стріляти. Поляки були шоковані і повтікали.

    Під час Другої світової війни село, на щастя, обминули фашисти, зате тут хазяйнувала шляхта. Але Пісочне вціліло, і лише, коли радянські війська гнали гітлерівців з нашої землі, то село зазнало руйнувань. Було багато вбитих людей, горіли хати, стояв великий крик, плач. А в 1946-му мешканців Пісочного переселили у с. Печихвости Горохівського району. І українське село Пісочне стало польським. Але поляки не вкорінилися тут, і поступово воно спорожніло.

   Змінилося розміщення кордону. І до рідного Пісочного, поруйнованого, сплюндрованого, повернулися його мешканці. Хтось віднайшов свою стару оселю, хтось почав зводити нові будинки. Пісочне ожило. Ось короткий фрагмент з біографії 325-річного села, яку розповів присутнім Тудорковицький сільський голова Іван Чернієвський.

     А своє святкування дня народження села односельці та гості розпочали у церкві св. Архистратига Михаїла, де о. Василь Суслик відправив молебень. До цієї події він склав поетичні рядки:

    Село Пісочне в отчім краю
     Серед лісу, поля і ланів.
     Земля Творця, і я кохаю
     Цей край, цих дочок і синів.

     На святковому віче слово мала також заступник голови райдержадміністрації, депутат обласної ради Марія Христинич. Вітаючи людей з ювілеєм села, вона говорила про день сьогоднішній і завтрашній—про вибори до українського парламенту. Вела мову про те, що ми нині повинні сконсолідуватися навколо Президента Віктора Ющенка, українського президента, і проголосувати за блок «Наша Україна», який його підтримує.

    Віночок повстанських пісень подарував мешканцям Пісочного та гостям хор «Повстанець» під керівництвом Ярослава Кортка. Також пісні, поезії виконали учасники художньої самодіяльності сіл Тудорковичі та Старгород.

    Тудорковицький сільський голова Іван Чернієвський щиро подякував організаторам урочистостей. Зокрема, Володимиру Сеульському, вчителю Войславицької школи, Володимиру Гуменюку, директору Тудорковицької школи, о. Василю Суслику, настоятелю храму св. Архистратига Михаїла, мешканцям села Пісочне Ользі Кмець, Івану Сидору, Ларисі Сализі, Любові Полі, а також за підготовку матеріалів — Євгену Марущаку, Галині Іщишин, Любові Кулинич, Валентині Дарміць. За гарний концерт — учасникам художньої самодіяльності сіл Тудоркович та Старгород (директору Народного дому Світлані Кульбіді та художньому керівнику Леоніду Квашинському).

     І хоча Пісочне відзначило свій 325-річний ювілей, досить поважну дату, (а був час, коли воно вважалось неперспективним) та тепер у села друга молодість: вже звели храм, більше двох десятків осіб хочуть тут будувати свої оселі. Люди вірять у майбутнє Пісочного і хочуть продовжувати його біографію.

 Ніна ВОЛОШЕНЮК,   мешканка с. Пісочне    25 вересня 2007р

Газета
"Голос з-над Бугу"

якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити
напишіть адміністратору: заповніть HTML форму

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
13:51, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567