культура
Відзначили, згадали, пом`янули
У Волицькій школі відбувся захід "День Скорботи", приурочений трагічній сторінці бою під Крутами, який підготували педагог-організатор Марія Ворона, вчитель історії Марія Худа і керівник ансамблю "Вишиванка" Галина Климчук (Антонюк). Вели цю імпрезу М. Гук та X. Кожевняк. Після вступного слова вчительки М. Худи про героїчний Крутянський бій присутні вшанували пам`ять хвилиною мовчання. До сліз зворушили учнів вірші і пісні "Виряджала мати сина під Крути до бою", "Ой чого ж сьогодні місяць над Крутами не зійшов".
Автор статті пригадала 29 січня 2003 року, коли члени "Юн-Січі" Волицької школи та курінний Степан Солдат в складі Львівської делегації із Михайлом Роком, везли у Київ фігуру Матері Божої, яка височітиме на могилі 28-ми героїв Крут над Дніпром.
Боляче, що тоді на варті біля могили була лише волицька молодь. Юні січовики виголосили присягу: "Будьмо вірні Богові і Україні!". їх сфотографували київські фотокореспонденти і згодом цей знімок з`явився на шпальтах газети "Голос України". Яким був той далекий трагічний січень 1918 року, коли Київ прощався з героями? Автор статті розповіла про Харитю Кононенко котра написала спогади про похорони 28 героїв Крут, помасакрованих муравйовськими бандами. Харитя Кононенко і її подруга Таня Марковська із Київської гімназії зайнялись похоронами своїх однокласників-гімназистів. їх через три тижні, в чорних трунах привезли в Київ. Закупили дівчата вінки, стрічки з написами, квіти. Деякі продавці, дізнавшись, для кого ці квіти, по декілька дарували від себе. Довга колона людей проходила вулицями Києва у похоронній процесії. На кожному возі - а їх 14 - везли по дві чорних труни, в яких лежав цвіт української неції. На конях - січові стрільці... Було багато хорів, які співали похоронні пісні. Прийшла черга гімназистів, почали: "Святий Боже, святий кріпкий..." і тяжке ридання вирвалось з грудей замість співу. Сумний хід людей кілька разів зупинявся, виголошувались скорботні слова... Похоронили їх над Дніпром на Аскольдовій могилі, де була викопана широка яма, в яку опускали одну за одною труну. "...Застукотіли грудки по віках і глухим стогоном відбились у наших серцях", - згадувала Харитя Кононенко, однокласниця гімназистів - героїв-крутянців.
А нас зацікавило, яка ж доля спіткала Харитю Кононенко? Вона народилась 8 жовтня 1900 року на Полтавщині. Закінчила студії в Українській господарській академії, за фахом агроном. Брала активну участь разом із Софією Русовою в громадській роботі в Чехословаччині всередині 30-х років. Організаторка секції сільських господинь при товаристві "Сільський господар" у Львові. В 1941 р. була головою Українського Червоного Хреста та Українського допомогового комітету в Рівному, вела просвітницьку роботу на Холмщині і Волині. В дні визвольних змагань УПА, 15 жовтня 1943 р. в Рівному замордована німецькою поліцією.
Марія КОРОЛЬ,
виховний "Юн-Січі" куреня ім. П. Сагайдачного
сіл Волиці і Комарева
Газета
"Голос з-над Бугу"
якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити напишіть адміністратору: заповніть
HTML форму
НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ
