** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::02.02.2010

НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

    2 лютий 2010 року

Пошук в новинах   

влада

Щоранку, виходячи з дому, кожен з нас просить Бога щасливо добратися на роботу і з роботи. Дорога - суцільна ковзанка, а ми, на жаль, не фігуристи. Ось що про це й розповідають наші читачі.



ПІШОХОДИ - НЕ ФІГУРИСТИ



Ольга ОПУЛЬСЬКА:


-    Цю зиму запам`ятаю надовго. Перед Різдвом пішла на ринок купити продукти. Але не дійшла. Падав сніг, притрусив лід, біля кінотеатру я послизнулась, впала, втратила свідомість Мене підняв якийсь чоловік Не пам`ятаю, як добралася додому Сильно боліла голова і чоловік повіз мене в поліклініку. Невропатолог виписав ліки і тепер лікуюсь. Голова поболює й далі. Не можу ні читати, ні телевізор дивитися, ні в`язати. Не відомо, чим це обернеться далі. Тепер сама надвір не виходжу, а до доньки, хоч і близько, добираюсь на "таксі". І я така не одна. Особливо важко хворим літнім людям - ні в крамницю вийти, ні в аптеку.




Галина ХОРТАШКО:


-    Живу не далеко від центру міста, але поки доберусь туди, то вся мокра. Чого варто тільки два-три рази дорогу перейти. На цій ковзанці люди постійно падають. Ось і моя колега по роботі нещодавно послизнулась, впала і тепер лежить в лікарні зі струсом мозку. Хто відшкодує їй затрачені на лікування кошти? І чи буде вона здорова в майбутньому? Кожного року нам тільки обіцяють, що наступної зими подібна картина не повториться, але стає холодно, і посадовці знову виправдовуються. А люди мучаться.




Ольга ПЛОЦІДИМ:


-    Без потреби в ці дні з дому не виходжу. На вулицях слизько, дорогу не перейти - біда та й годі. Вулицю Яворницького, якою ходжу в центр, не прибирають. Тротуари тут і влітку незручні, а тепер - і поготів 17 січня важко було добратися на виборчу дільницю, розташовану в Сокальському професійному ліцеї: тротуари позамітало, дорога - ковзанка. Щоправда, розчистили доріжку в скверику, то ми нею і пройшли Нікому нема діла, що люди падають, травмуються. Моя сусідка нещодавно зламала руку і не відомо, коли перелом зростеться Чому кожної зими повторюється одна і та сама історія?




Надія САКАТЮК:


-    Кожного ранку, йдучи на роботу, потерпаю: хоч би не впасти і нічого не зламати. На вулиці Героїв УПА, навіть поблизу КП `Сокальжитлокомунсервіс`, дороги та тротуари посилані погано Та найгірше, звичайно, перейти дорогу. Днями переді мною впав літній чоловік. добре, що поблизу лікарня. Не краща картина і в центрі міста. Важко йти тротуаром і по вулиці Тартаківській. Особливо співчуваю жінкам з дітьми. Комунальники, як завжди, виправдовуються, але якби вчасно сніг відгортали, то такої ковзанки не було б.




Анісія ПЕТРИШИН:


-    На вулицю нині краще не виходити: дороги, тротуари - суцільна ковзанка, і пішоходам доводиться ставати еквілібристами. Декілька разів спостерігала як автомобілі розвертаються поперек дороги. Найгірше коли евакуатор перекрив дорогу від бордюра до бордюра Добре, що нагодились хлопці і допомогли розвернути його. А нам, пішоходам, доводиться "триматися" за повітря. Але не всім щастить, чимало потрапляють у лікарню з переломами. Чомусь у сусідів- волинян зовсім інша картина: тротуари чисті і дорогами добре їхати. Нещодавно мій суід  їздив у Нововолинськ, то й донині згадує їхні дороги. Чому в них комунальна служба працює, а в нас? Пісок лежить замерзлий, а як і розсипають його, то по жменці. Якби в нас постійно чистили тротуари й дороги, то вони не були б у такому стані. Не кажу вже про те, що на нашій вулиці Львівській хіба одна лампочка блимає, і це у зимовий час.




Орест МУЗИЧУК,


завідуючий травматологічним відділенням Сокальськоі ЦРЛ:


     Як і щороку, в цю пору травматологам, хірургам вистачає роботи Практично щодня до нас потрапляють пацієнти із поломаними кінцівками, вивихнутими суглобами, забоями тіла.


31 по 25 січня ц. р. в приймальному покої заре¬єстрували 96 травмованих 19 лікували в нашому відділенні Переважно це люди середнього і старшого віку. Серед них були з переломами променевої кістки, гомілки, пальців рук, вивихами плеча... Якщо порахувати скільки коштів пішло на їх лікування, оплату лікарняних листків, то, мабуть. дешевше було б посилати дороги піском. Як автомобіліст зі стажем скажу: ще ніколи наші дороги не були такими слизькими. Іноді стоїш, буксусш-буксуєш і думаєш, чи не краще пішки на роботу добиратися. Слизько навіть і на автобусних станціях, хоч там би мали подбати про безпеку пасажирів



Записала Валентина БЛУДОВА


2 лютого 2010 року



^

Газета
"Голос з-над Бугу"

суспільство

30 січня 2010 р. Громадська організація «Разом»,  спільно з громадою Великих Мостів, ініціювали та провели заходи по вшануванню світлої пам’яті героїв,  що загинули в боротьбі за  незалежну Україну під  Крутами.


Вечір пам’яті розпочався о 16.00 молебнем за полеглих героїв Крут у церкві Успіння пресвятої Богородиці УГКЦ, після чого парафіяни та свідомі українці направились до площі Незалежності де відбувалося народне віче, в якому взяли участь міський голова Домашовець Наталя Василівна, декан Белзького деканату, священик о.мітрат Володимир Юськів, голова Сокальського осередку громадської організації  «Разом»


Ігор Петренко, вчителі, депутати та місцева громада.


Із закликом бути небайдужими звернувся до людей отець Володимир. Він наголосив на тому, - «щоб  ми залишалася свідомими українцями, берегли пам`ять наших героїв» та висловив сподівання, що на наступному такому заході прийде набагато більше молоді ніж сьогодні.


Активну участь у  народному віче взяла і міський голова міста Великі Мости – Домашовець Наталя Василівна, яка у свою чергу нагадала всім присутнім історичні передумови та факти битви під Крутами.


Громада міста, що прийшла того дня на площу, мала змогу переглянути документальний фільм про  героїчний подвиг молодих хлопців.


Вечір пам’яті   завершився вшануванням пам’яті героїв Крут хвилиною мовчання, покладанням запалених свічок на могилу «Борцям за волюУкраїни» та  «Січовим стрільцям».



Слава Україні,


Героям Слава!


^

Ігор Петренко
Голова Сокальського осередку ЛОГО «Разом»

суспільство

Сам собі господар, сам собі закон


 Ми  з вами живемо у невеличкому місті, затишному, скромному та спокійному Все у нас, як на долоні. Один одного знаємо. Щось милує наше око, а щось - ні. Любо вийти на площу міста, велику та простору, коли маємо змогу показати себе та подивитися на когось під час масових гулянь. І думаєш, яке життя прекрасне! Та не в усьому, не завжди і не кожному!


Розкажу історію, яка недавно трапилася зі мною. Я, простий підприємець, маю невеличку крамницю ..Лімпопо", яка розташована на площі Січових стрільців у Сокалі. Здійснилась мрія моєї дружини з року в рік приносити радість дітям, створюючи власними руками новорічні костюми.


Будинок, в якому розташована крамниця, в аварійному стані, дах тече: біля нього можна побачити пляшки, презервативи, шприци, сміття, І все це на площі, де проходять усі свята в місті А влада тихо-мирно живе поруч і спокійно все споглядає не задумуючись, що давно вже пора навести лад не тільки тут, а й у всіх куточках нашого міста. А їх ще багато - у центральному парку, на берегах Західного Бугу, біля стадіону.


Не я один підприємець, який розширює свою діяльність. Купивши квартиру поруч із магазином „Лімпопо", планував розбудувати її. Для цього зібрав усі необхідні документи: згоду сусідів, розподіл прибудинкової території, фотозйомки, висновки усіх необхідних інстанцій, зняв будинок з балансу тощо. Затратив чималі кошти. Зробивши перші кроки у своїй справі, я, згідно із законом, продовжував дії: отримав від архітектурного бюро дозвіл на проектні пропозиції, згідно з якими сесія повинна була розглянути моє питання і винести рішення щодо можливих робіт по будівництву. Ось тут почалось найцікавіше. Депутати підтримали план моєї забудови. Провівши засідання комісії із земельних питань, вони рекомендували п. П. Савчуку підписати це рішення. Але не тут то було! Сокальський міський голова вирішив не підписувати це рішення, чому - не можу зрозуміти. Чим так дорога для п. Петра Савчука ця прибудинкова територія, яка вже, до речі, передана у спільну (сумісну) власність нам, жителям будинку №16. Порушуючи закон України і нехтуючи рішенням депутатів міської ради, він вперто не ставить свій „золотий" підпис. Довелось звернутись у прокуратуру. Почав із своєї рідної - сокальської. Після перевірки прокуратура встановила, що мої документи відповідають вимогам чинного законодавства Порушень з мого боку не виявила Та чомусь не змогла вплинути на п. П. Савчука. Це привело мене до львівської прокуратури, яка постаралась набагато краще: підтвердила правдивість і законність моїх дій та визнала порушення чинного законодавства п. Савчуком. Після чого Сокальська прокуратура 21 грудня 2009 року надіслала п. П. Савчуку припис, в якому його зобов`язують підписати дане рішення. Але цей важливий документ для п. Савчука не є документом.


"Золотий" підпис у черговий раз завис у повітрі. З цього виходить, що Закону для п. Савчука не існує. Він сам собі господар і сам собі закон. І не тільки у моїй справі. Петро Савчук, як та вільна пташка, літає над Сокалем, вирішує людські долі, виносить вироки так, як йому заманеться, почуваючи себе повновладним господарем Сокаля та сокальців.


Який інтерес захищає Сокальський міський голова, не підписуючи мені дозволу, зрозуміти не можу! Які плани має? Що хоче бачити біля крамниці „Лімпопо"? Що він виношує два роки? До яких же пір буде відбуватися таке беззаконня? Доки нас будуть ганяти з одного кабінету в інший? Адже міський голова повинен бути прихильним до людей, допомагати у вирішенні питань, підтримувати порядок і сприяти розвитку міста.


А що маємо натомість?




Михайло ЗАГІРСЬКИЙ,
підприємець.
м. Сокаль.

^

Газета
"Голос з-над Бугу"

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
13:07, 16 липня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464