** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::02.03.2007

НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

    2 березень 2007 року

Пошук в новинах   

освіта

Керуючись планом роботи гімназії та враховуючи проект виховної роботи школи на 2006-07 н.р. «Школа та сім’я—гармонія виховання», 2 березня дирекція та педагогічний коллектив Сокальської гімназії працював з батьками за таким розкладом:

14.00 год.—засідання батьківського комітету, де обговорювались найважливіші питання на сьогоднішній день. Члени засідання висловлювали свої пропозиції щодо покращення навчальної та матеріальної бази школи. Так, п. Петро Міркунов (представник батьків 5(9)-А класу) запропонував спонсорську допомогу на підтримання баскетбольної секції для дітей, які навчаються у гімназії.

15.00 год.—в актовій залі відбувся загальношкільний батьківський всеобуч, на якому розглядались питання виховання у молоді здорового способу життя, превентивного виховання, виховання родини через призму національної свідомості. Після слів-привітання директора гімназії Л.М.Омеляш, з батьками спілкувались: начальник районного віддулу у справах з неповнолітніми Р. В. Король, лікар-венеролог І. Б. Цинкаленко, спеціаліст районного відділу освіти І.П.Калитовська, заступник директора гімназії з навчально-виховної роботи Г.В.Піддубчишин, педагог-організатор Сокальської гімназії Г.С.Тимчишин. Звіт про використання батьківських коштів, які щомісячно надходять у касу гімназії, склала Н.В.Горбань. З роздрукованими листівками звіту батьки мали можливість детальніше ознайомитись після закінчення конференції.

Заключне слово мала заступник директора гімназії з виховної роботи Р.М.Антонюк, яка підвела підсумок і запропонувала присутнім переглянути виставу-казку О.Вайльда «Хлопчик-Зірка», акторами якої були учні перших(5) класів.

16.30—батьківські збори по класах.

^

Антонюк Руслана
Заступник директора Сокальської гімназії

культура

Ольга Пенюк
Ольга Пенюк
Приємно, коли посеред нас живе неординарна, цікава людина і творча особистість. Ольга Пенюк -- відомий сокальський композитор, поет творчість якої відома в Україні та за її межами.

Її пісні співають в українських діаспорах: Австралії, Америки, Канади, Казахстану, Грузії, Росії, Вірменії, Італії, Іспанії, Португалії .

Вашій увазі пропонуємо інтерв’ю Ольги Пенюк з київським журналістом і фотокореспондентом Василем Шимком для всеукраїнської газети «Магістраль», яке нещодавно відбулося у м.Львові.

Пані Ольго, все у житті колись відбувається вперше. Якою була Ваша стежина до дитячої пісні? І чому Ви пов’язали свою діяльність з піснями для дітей?

Пісні я люблю з дитинства . Я виростала на чудових піснях багатьох композиторів, які співала з дитинства в дитячому садку. А любов до пісні почалась у мене ще з музичній школі в далекому північному місті Магадані, де мені пощастило навчатись у композитора Анатолія Тарасенка. Вже в ті часи я писала невеличкі пісеньки для своїх однокласників, які виконувались на шкільних концертах. Тоді я ще не думала, що стану композитором і поетом. Пройшов час , я повернулася в Україну в 1973 році і стала викладачем Сокальської дитячої школи мистецтв імені В. Матюка. Ось тут і виникла потреба в дитячій пісні, тому що на той час репертуар дитячих пісень був дуже обмеженим. Справа в тому, що діти дуже люблять співати, але їм весь час хочеться нових пісень. Знайти нові пісні в нотних магазинах дуже важко , бо їх просто не було так багато. І я помаленьку знову почала писати пісні . Це вже продовжується 17 років.

Ви не досліджували історію виникнення пісень для дітей? Якою вона була колись, до чого закликала, якою вона є зараз, який її стан?

Раніше дитячі пісні були нескладним і досить примітивними. Тематика пісень відповідала тематиці шкільних заходів. Тепер дитяча пісня дуже змінилась і треба сказати в кращу сторону. Змінились діти, смаки, змінився світогляд, рух і темп життя. Все це відбилося на пісенному дитячому репертуарі. Розширилась пісенна тематика, вона стала поділятись на пісні для школи, для розваг, для різноманітних дитячих фестивалів і конкурсів.

Хто виконує Ваші пісні, де ви шукаєте таланти? Хто допомагає розвитку дитячої пісні, як це відбувається практично? Ви буваєте у поїздках Україною: де, на ваш погляд, більше цінують пісню? Що потрібно зробити аби покращити ситуацію?

Мої пісні виконують діти з якими працюють викладачі в школі мистецтв, будинках творчості, школах та дитячих установах на Львівщині та в багатьох містах України та за її межами. Діти багато виступають на різноманітних обласних, всеукраїнських і міжнародних фестивалях і конкурсах . Талановитих дітей в Україні дуже багато, вся проблема в тому , що немає ніякої фінансової підтримки, тому багато таких дітей залишаються за межею і не можуть в повну силу розкрити свій талант. Зараз дуже популярна дитяча естрадна пісня, а це великі кошти і не всі батьки можуть собі це позволити. Дитячу пісню люблять всюди .НІ, не можна вибрати якийсь окремий регіон тому що всі діти люблять співати та виступати.

Якою є причина певного занепаду народного мистецтва? Що Ви скажете про народне дитяче мистецтво? Яке Ваше ставлення до нього?

Народне дитяче мистецтво-це зовсім інше. Народний спів особливий , бо він потребує певного виконання ,особливого дару і таланту .Таких дітей з такими особливими голосами є дуже мало, в наш час, їх просто одиниці. Але ми маємо зараз таку талановиту дівчинку з чудовим народним голосом .Це Мар’яна Писарук з села Теляж, що на Сокальщині. Вона багато виступає і є лауреатом багатьох обласних і всеукраїнських конкурсів

Чи можете Ви порівняти ситуацію щодо пісенної творчості в Україні і у діаспорі? Де Вам доводилося бувати з концертами?

В діаспорі більше уваги приділяють мистецтву і в тому числі дитячому, воно фінансується, велику увагу звертають власне на дітей, а в нас треба самому шукати кошти для поїздки на конкурси для дітей. Ми виступаємо з концертами в різних містах області, а діти виступають і приймають участь у фестивалях і конкурсах по цілій Україні .

Хто є авторами слів Ваших пісень? Чи є проблеми з виданням книжок? Хто допомагає у їх виданні?

Я співпрацюю з дуже багатьма поетами з різних регіонів України і діаспори їх є понад 30. Багато пісень, а їх є вже понад 200, написано на слова місцевих авторів і частина пісень написано на мої власні слова. Я є автором 4 пісенних збірок : «Різдвяні дзвіночки», «Країна Дитинства», «Черешнева віхола», поетичної дитячої збірки «У краю барвінковім».А нещодавно вийшла з друку моя четверта пісенна збірка «Кольоровий дощик».

Проблем з друкуванням в мене немає. Я вже 5 років друкуюсь в м. Львові у видавництві НВФ «Українські технології». Проте велика проблема є із фінансуванням, тому що в наш час сам автор має шукати кошти на свої проекти. А я вважаю, що це є не зовсім нормальним явищем. Треба сказати, що все ж таки при всіх труднощах знаходяться небайдужі люди і доброчинці, яким ця справа потрібна і вони допомагають в міру своїх можливостей. Це переважно люди не багаті , але вони є патріотами української пісні, хоча живуть в різним містах Україні та далеко за її межами в різних діаспорах по цілому світі. Шкода, що таких патріотів мало в Україні, бо тут вони тільки вміють гарно говорити, а не допомагати людині , яка пише пісні українською мовою для нашого майбутнього -- для наших дітей .

Пісня, як об’єднуючий фактор. Яким він Вам вбачається?

Пісня завжди єднала людей, де би вони не жили, і якою би мовою вони не спілкувались. Пісня є і завжди була інтернаціональною. Вона немає ні меж , ні кордонів. В цьому також багато допомагає і ваша залізниця. Коли подорожуєш залізницею, то в дорозі весь час з приймачів звучить музика різних народів, так люди знайомляться з різними піснями і різними виконавцями. Я теж люблю багато їздити та подорожувати залізницею, спілкуватися в дорозі з різними цікавими людьми. Де коли ці враження потім стають темою тої чи іншої пісні.

Я впевнена, що пісня завжди буде жити поміж нас, але не можливо написати однієї універсальної пісні для всіх, бо вона вже написана.

Візитною карткою України в цілому світі і на всіх континентах є пісня українського композитора Володимира Івасюка , який на жаль пішов з життя дуже рано, але встиг залишити нам у спадок свій скарб, свою чудову пісню «Червона рута» яку знає і співає весь світ.

Василь Шимко

журналіст і фотокореспондент

всеукраїнської газети «Магістраль»

м. Київ

^

дописувач
-

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
19:58, 27 січня 2023 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567